Ісая 26 UMT

1. В краю юдейському того дня співатимуть таких пісень: Наше місто могутнє, захищає міцними мурами і підмурівками нас.

2. Відчиняйте ворота, хай праведний входить народ, той, що Богу лишається вірним.

3. Ти — справжній мир усім, хто покладається на Тебе, адже це люди, що довірились Тобі.

4. Завжди у Господа плекайте віру, адже Господь Бог — фортеця незнищенна.

5. Він опустив усіх, хто на узвишшях оселився. Він гордовите місто змусив впасти до самої землі, із порохом зрівнятись.

6. Його ж ось топчуть ноги бідних, ступні злиденних.

7. Для добрих й чесних — рівний шлях, Ти, Справедливий, гладеньку путь їм стелиш.

8. Так, ми на Тебе, Господи, чекаєм на тім шляху, де жде нас присуд Твій. Ми прагнемо в душі Твоє ім’я плекати.

9. Душа до Тебе тягнеться, коли настане ніч і на світанку спраглий дух до Тебе лине. Коли Твій суд прийде на землю, пізнають праведність всі мешканці землі.

10. Якщо недобрі добре ставлення спізнають, вони не навчаться, як справедливо жити. В країні доброчесній вчинять зле, і величі Господньої не зрозуміють.

11. О, Господи, над нами руку Ти заніс для кари, але їм не дано побачить те. Нехай відчують, як Ти палко свій народ любиш. Хай засоромляться й у полум’ї згорять, що Ти для Ворогів Своїх готуєш.

12. Лиш мир даруй нам, Господи, бо Ти досяг усього, чого ми намагалися здобуть.

13. О Господи, наш Боже, раніше нами інші правили боги, та зараз ми лише Твоє ім’я шануємо.

14. Не жити мертвим, тіні їхні не встають. Тож покарай їх, вигуби, щоб навіть пам’ять щезла.

15. Натомість, Господи, ти Свій народ примнож, нехай зростає він! Нехай він Тебе прославить! Нехай розширяться його кордони!

16. Ми, Господи, у час біди Тебе шукали і гірко зойкнули, коли Ти нас скарав.

17. Мов та вагітна жінка, що народжувати має, звивається і криком сходить в муках. Так, Господи, і ми перед Тобою стали.

18. Носили ми в собі нове життя, від болю корчились, та народивсь лиш вітер. Землі ми не принесли порятунку, нових людей у світ не привели.

19. Господь каже: «Померлі ваші оживуть із мертвих; тіла воскреснуть у нове життя. Прокиньтеся, щасливі будьте всі, хто в поросі живе. Роса, що вкрила вас — то ж вранішня роса, ознака нового часу, коли земля відпустить своїх мертвих».

20. Народе мій, додому повертайся, і двері щільно за собою причини. Пересидьте, сховайтеся, поки не вщухне гнів Господній.

21. Бо он Господь виходить зі Свого Житла карати за гріхи й провини всі народи. Земля покаже кров усіх убитих і більше вже померлих не сховає.