Ісая 28 UMT

1. Горе прекрасній Самарії, пишному ґрону Ефраїмових п’яниць. Горе квітці в’янучій славної його краси, що серед долини родючої на горі всихає перед очима тих, хто заливається вином.

2. Поглянь, у Господа є чоловік міцний та дужий, мов злива з градом, наче вітер руйнівний, мов повінь безупинна від штормової зливи. Самарію він до землі пригне рукою.

3. Вона затоптана ногами буде.

4. А квітка в’януча славної його краси, яка серед родючої долини на горі стоїть, постане, як та перша стигла фіґа перед літом. Хто їх побачить, враз зірве і проковтне умить.

5. Тоді Господь Всемогутній стане схожим на прекрасний вінок, для свого народу, який уцілів. Він буде пишною короною, увінчаною квітом.

6. Тим, хто в суді сидить, Він дасть дух справедливості, а тим, хто захищає від вторгнення браму міську, подарує мужність.

7. Але ці правителі зараз сп’янілі, бо напилися вина і пива. Вони спотикатимуться й падатимуть на землю, пророки п’яні, коли бачать свої з’яви, а судді сп’янілі приймають рішення.

8. Усі столи у блювотині, ніде немає чистого місця.

9. Вони кажуть: «Кого Він навчатиме розуму, кого Він змусить зрозуміти почуте? Відлучених від материнського молока, забраних від груді?

10. Він розмовляє з нами, наче з немовлям: „Сав ласав, сав ласав, кав лагав, кав лагав, зеер шам, зеер шам”.

11. Тоді справді Господь говоритиме кумедною, дивною мовою з цим народом,

12. якому Він сказав: „Ось затишний куточок. Це місце відпочинку. Нехай притомлені знайдуть спочинок у цьому затишному куточку”. Але вони не хотіли слухати.

13. Ось чому Господь звертатиметься до них саме так: „Сав ласав, сав ласав, кав лагав, кав лагав, зеер шам, зеер шам”. Люди зробили, що їм заманилося зробити; впали, побилися й потрапили в полон».

14. Тож слухайте слово Господнє, пихаті чоловіки, правителі Єрусалима.

15. Тому що ви сказали: «Ми уклали Угоду зі смертю і договір з Шеолом. На нас не впаде жахливе покарання, воно пройде мимо. Бо ми знайшли притулок у неправді й сховалися за брехнею».

16. Через це Господь, мій Володар, сказав: «На Сіоні Я встановлю камінь як підвалину, випробуваний камінь, цінний наріжний камінь — надійну основу, й той, хто вірить, не матиме розпачу.

17. Я зроблю справедливість відвісом, а праведність — лотом. Град поб’є ваш притулок олжі, повінь накриє і зруйнує ваші схованки.

18. Вашу угода зі смертю буде відмінено, ваш договір з Шеолом порветься. Коли насуватиметься жахливе покарання, воно вас втопче в землю.

19. Воно прийде уранці, та продовжуватиметься до пізньої ночі. Ваше розуміння послання Господа нічого вам не дасть крім страху.

20. Тільки тоді ви зрозумієте цю приказку: „чоловік спав на ліжку, замале, щоб на ньому простягнутися, та ковдрою, завузьку, щоб накритися нею”. Такі ж нікчемні та безглузді будуть й ваші союзи.

21. Бо підніметься Господь на битву, як на горі Перазим, і розлютиться, як в долині Ґівеоновій. Він зробить Він свою незвичну справу і завершить свою дивну роботу.

22. А ви не насміхайтеся, бо ще тугіше затягнуться навколо вас вузли. Я довідався, що мій Володар, Господь Всемогутній прийняв рішення знищити всю землю.

23. Послухайте й почуйте мій голос, зважте на мої слова і зрозумійте їх.

24. Хіба сіяч постійно оре землю? Хіба він увесь час розбиває грудки і не скородить поле?

25. Хіба він не висіває кріп і тмин після того, як розрівняв землю? Хіба не сіє пшеницю рядками, ячмінь — у належному місці, а полба — по межі?

26. Його навчає Бог, як треба працювати на землі.

27. Землероб не молотить кріп зубчастим катком і не котить молотильне колесо по тмину, щоб вибити зерно. Землероб вибиває зерно кропу невеличким ціпом, а тмин — кийком.

28. Зерно на вимолочують, щоб мати хліб, а не колотять по ньому без упину. Чоловік котить по ньому молотильне колесо, яке тягнуть коні, але не розбиває його.

29. Ці знання ідуть також від Господа Всемогутнього. Він дає прекрасні поради, Він дуже мудрий!»