Ісая 3 UMT

1. Зрозумій усе, що я кажу тобі: Володар, Господь Усемогутній, збирається відняти все, на чому тримаються Єрусалим та Юдея: всі хлібні припаси, всі припаси води.

2. Він забере усіх героїв та воїнів, суддів, пророків, віщунів та старійшин.

3. Він відніме полководців та правителів, радників, мудрих майстрів та чарівників.

4. Господь говорив: «Я зроблю хлопчаків їхніми правителями, ними правитимуть вередливі хлопчиська.

5. Люди гнобитимуть одне одного, кожен знущатиметься з сусіди. Молодь збиткуватиметься зі старших, прості люди не поважатимуть знатних».

6. Хтось ухопиться навіть за брата свого в батьковім домі і запропонує: «Ти маєш гарне вбрання, тож прав нами, і ці руїни будуть під твоєю владою».

7. Але той відповість: «Я не можу допомогти нічим, бо немає ні їжі, ні одягу в мене, не призначай мене старшим над людьми».

8. Тому що спіткнувся Єрусалим, і Юдея упала. Тому що всі їхні слова и справи йдуть проти Господа, вони повстають проти величі Бога. І все так й станеться, бо очі Всевишнього бачать всі хтиві вчинки їхні.

9. Вирази їхнього обличчя свідчать про вину, а вони ще й привертають до свого гріха увагу, як жителі Содома, а не ховають його. Горе їм, бо накликали на себе біду!

10. Скажіть праведним, що у них все буде гаразд, адже вони пожинатимуть плоди своїх трудів.

11. А неправедним буде зле, їх спіткає нещастя. Наздожене їх розплата за все те, що вони вдіяли.

12. Правителі, недосвідчені, як діти, керуватимуть ним, вожді, слабкі, мов жінки, правитимуть ним. Народе Мій, твої вожді ввели тебе в оману, повели не тим шляхом, яким ти маєш іти.

13. Господь піднімається, щоб розсудити, Він встає судити Свій народ.

14. Господь починає судитися зі старійшинами та правителями Свого народу. «Ви спалили виноградник. Пограбували бідних і стягли добро їхнє у свої оселі.

15. Навіщо ви ображаєте Мій народ? Навіщо штовхаєте бідних лицем у багно?» — Володар, Господь Усемогутній до них звернувся.

16. Сказав Господь: «Жінки Сіону загордилися, зверхньо на всіх дивляться, стріляють очима, видзвонюють ланцюжками на щиколотках, дрібочучи ногами».

17. Господь зробить лисими голови дочок Сіону, відкриє їхні чола.

18. А ще Господь забере прикраси, якими вони похваляються: ланцюжки на щиколотках, намиста у вигляді сонця та місяця,

19. сережки, браслети, чадри,

20. пов’язки на голови, ланцюжки, пояси, пляшечки парфумів та амулети,

21. перстні з печатками та кільця в ніс,

22. тонкі шати, накидки, шалі та гаманці,

23. люстерка, полотняні плаття, тюрбани та довгі покривала.

24. Замість парфумів розіллється сморід, а замість чудового паска затягнеться мотузка, замість майстерно укладеного волосся з’явиться лисина, а замість тонких шат — жалобне вбрання. І справді, замість краси — печать ганьби.

25. Твої чоловіки впадуть від меча, а воїни твої загинуть у боях.

26. Голосіння й печаль буде чути при міській брамі Сіону, і Єрусалим буде схожим на жінку, що сидить на землі, прибита горем, бо в неї забрали все.