Ісая 37 UTT
1. І сталося, коли цар Езекія почув це, він роздер одяг, обв’язався мішковиною і прийшов до Господнього дому.
2. І він послав економа Еліякіма, писаря Сомну та старців-священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса,
3. і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Сьогоднішній день — день смутку, ганьби, звинувачення і гніву, бо напали болі на ту, яка народжує, та не має сили народити.
4. Нехай твій Господь Бог вислухає слова Рапсака, які послав цар ассирійців, щоб ганьбити живого Бога, ганьбити словами, які почув твій Господь Бог! І помолися до твого Господа Бога про тих, хто залишився.
5. І прийшли слуги царя до Ісаї,
6. а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими мене принизили посли ассирійських царів.
7. Ось Я нашлю на нього духа, і, почувши вістку, він повернеться до своєї країни і поляже від меча у своїй землі.
8. І Рапсак повернувся, і застав царя, який тримав у облозі Ломну. Та цар ассирійців почув, що
9. вийшов Трак, цар ефіопів, воювати з ним. І, почувши, повернувся і послав вісників до Езекії, кажучи:
10. Так скажете Езекії, цареві Юдеї: Хай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти понадіявся, запевняючи: Єрусалим не буде виданий у руки царя ассирійців!
11. Хіба ти не чув, що зробили ассирійські царі, як вони вигубили всю землю?
12. Хіба боги народів визволили тих, кого вигубили мої батьки? А Ґозан, Харран і Фафес, які є в країні Телсада?
13. Де є царі Емата та Арфада і міста Сепфаріма, Анаґа, Уґава?
14. І Езекія взяв сувій від посланців і розгорнув його перед Господом,
15. і Езекія помолився до Господа, кажучи:
16. Господи Саваоте, Боже Ізраїля, Який сидиш на херувимах, Ти єдиний Бог кожного царства світу, Ти створив небо і землю.
17. Вислухай, Господи, поглянь, Господи, і подивися на слова, які послав Сеннахирім, щоби зневажити живого Бога!
18. Адже насправді ассирійські царі спустошили весь світ і їхні землі,
19. і кинули їхніх божків у вогонь, бо вони не були богами, але ділами людських рук — дерево і камінь, і їх знищили.
20. Ти ж, Господи, Боже наш, спаси нас з їхньої руки, щоб кожне царство землі пізнало, що Ти — єдиний Бог!
21. І до Езекії був посланий Ісая, син Амоса, і він сказав йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Сеннахиріма, царя ассирійців!
22. Ось слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе, дівчино, Сіонська дочко, над тобою покивав головою, Єрусалимська дочко!
23. Кого ти зневажив і розгнівив? Чи на кого ти підвищив свій голос? І ти не підняв вверх твоїх очей — на Святого Ізраїля!
24. Адже через посланців ти зневажив Господа, бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір безліччю колісниць і аж до кінців Лівану, і зрізав висоту свого кедра та красу кипариса, і я ввійшов до висоти границі лісу,
25. і я поставив греблю і висушив води та все згромадження вод!
26. Хіба ти не почув цього віддавна, — те, що Я зробив? Від древніх днів Я заповів, а тепер наказав спустошити народи у твердинях і тих, які живуть в укріплених містах.
27. Я зробив руки слабкими, і вони посохли, — стали сухими, як трава на дахах і як суха зелень.
28. Тепер же Я знаю твій спочинок, твій вихід і твій вхід.
29. А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, тож Я вкладу кільце у твої ніздрі та уздечку у твої губи, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.
30. Ось тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, наступного року — те, що залишилося, а на третій, посіявши, збирайте врожай, насаджуйте виноградники і їжте їхній плід!
31. І буде, що ті, які залишилися в Юдеї, випустять корінь вниз і принесуть вгорі насіння.
32. Адже з Єрусалима вийдуть ті, хто залишився, і ті, які врятувалися, — з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить!
33. Через це так говорить Господь про царя ассирійців: Він не ввійде в це місто, і не пустить туди стрілу, і не покладе на нього щита, не оточить його валами,
34. але дорогою, якою прийшов, нею і повернеться! Так говорить Господь:
35. Я захищу це місто, щоби його спасти задля Мене і задля Давида, Мого слуги!
36. І вийшов Господній ангел, і вигубив у ассирійському таборі сто вісімдесят п’ять тисяч, і, піднявшись вранці, знайшли всі тіла мертвими.
37. Тож ассирійський цар, відступивши, відійшов і поселився в Ніневії.
38. І коли він поклонявся в домі Насараха, свого божка, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечами, а самі врятувалися у Вірменії. А замість нього зацарював Асорадан, його син.