Ісая 41 UMT

1. Господь говорить: «Далекі береги і острови, послухайте мене безмовно! Нехай народи наберуться сили, наблизяться, а потім заговорять, зустрінемось разом на справедливому суді.

2. Хто розбудив того, хто йде зі сходу і здобуває перемогу, хоч би де ступив? Господь йому передає народи і упокорює царів. Він їх на порох перетворює мечем, а луком — на солому, що летить за вітром.

3. Їх переслідує він, але сам ніколи не страждає, крокує землями, у яких раніше не бував.

4. Хто це зробив, хто спричинив усе це? Хто з самого початку історію вершить? Це Я, Господь, — це Я був на початку, Я буду і наприкінці».

5. Далекі береги та острови побачили й злякались, від жаху затремтіли всі кінці землі, зібралися, зійшлись докупи.

6. Вони одне одному допомагають і підбадьорюють одне одного, промовляючи: «Будь міцним!»

7. Краснодеревник підбадьорює майстра, що працює з золотом, а коваль, що молотком формує метал, заохочує того, хто готує метал біля коваля. Коваль говорить про спайку: «Добре зроблено», — і закріпляє боввана цвяхами, щоб не перекинувся.

8. Господь говорить: «А ти, Ізраїле, — Мій слуго, ти, Якове, якого Я обрав, — нащадок Мого обранця Авраама, якого я любив.

9. Тебе зібрав Я із усіх кінців землі, з куточків найвіддаленіших я тебе покликав: „Ти — Мій слуга, тебе Я вибрав і не відштовхнув тебе”.

10. Не бійся, Я з тобою, не хвилюйся, бо Я твій Бог. Тебе зміцню й допоможу тобі, звитяжною правицею підтримаю тебе.

11. Послухай-но, на всіх, хто ображається на тебе, очікує зневага і ганьба. Усі, хто виступає проти тебе, в ніщо обернуться і щезнуть.

12. Шукатимеш ти ворогів своїх, але не знайдеш їх. Хто проти тебе йшов війною, зникнуть.

13. Тому що Я, Господь, твій Бог, тримаю твою праву руку. Це Я тобі кажу: „Не бійся, Я допоможу.

14. Не бійся, черво, Якове, маленька гусенице, Ізраїлю. Я Сам поможу тобі”», — Господь говорить. Той, Хто спасе тебе — Святий Ізраїлю!

15. Поглянь, зроблю тебе Я гостим, зубцями всіяним новим молотилом, ти будеш молотити й руйнувати гори, а з пагорбів полову зробиш.

16. Ти їх підкинеш догори, а вітер їх підхопить, понесе, і буря розкидає їх. А ти щасливим будеш з Господом, пишатись будеш Святим Ізраїлю.

17. Коли шукають марно воду бідні і нужденні, коли у роті в них пересихає від спраги, то Я, Господь, їм відповім: «Я, Бог Ізраїлю, на самоті їх не залишу».

18. Я утворю річки між скель сухих, в долинах потечуть струмки. Перетворю пустелі на озера, джерелами наповню землю спраглу.

19. Я кедри посаджу в пустелі, акації, оливи, мирт, кипариси, берест і сосну.

20. Я все це зроблю, щоб усі бачили і знали, думали й розуміли, що це зробила Господа рука, що це створив Святий Ізраїлю.

21. Господь, Яків цар, говорить: «Люди Ізраїлю, принесіть Мені свою справу, подайте ваші переконливі докази.

22. Нехай ваші боввани скажуть про минулі події, про їхнє значення, щоб ми могли їх осягнути й зрозуміти їхні наслідки, або про майбутнє нехай скажуть нам.

23. Скажіть, що чекає на нас, щоб ми знали, що ви — боги. Принаймні зробіть щось добре чи зле, щоб ми стривожились і злякалися разом.

24. Але ж ви самі — ніхто і ні на що не здатні, а хто вам поклоняється, той — огидний».

25. На півночі його збудив Я, тож Він прийшов. Зі сходу кликали його на ймення. Він топче управителів, немов багно, немов гончар, що розминає глину.

26. Хто з ваших рукотворних бовванів з самого початку дав про це нам знати? Хто попередив, щоб могли сказати: «Він правий». Ніхто із ваших лжебогів насправді не сказав нічого, ніхто не попередив, ніхто не чув від них ні слова.

27. Я перший сповістив Сіон, гінця послав Я до Єрусалима сказати: «Глянь, поглянь, ідуть вони!»

28. Дивлюся Я, але нема нікого серед бовванів, хто б пораду дав. Немає відповіді, коли їх питаю.

29. Вони усі — ніщо, подоби їхні, наче вітер, безтілесні, й ні нащо не здатні.