Ісая 42 UTT

1. Яків — Мій слуга, Я його підтримаю. Ізраїль — Мій вибраний, його прийняла Моя душа. Я зіслав на нього Свого Духа, — він принесе справедливий суд народам.

2. Не кричатиме, ні не здійматиме галасу, і ззовні не буде чути його голосу.

3. Він надломленої тростини не доламає і тліючого ґнота не загасить, але в справедливості звершуватиме суд.

4. Засяє і не буде розбитий, аж доки не встановить суд на землі. І на його закон надіятимуться народи.

5. Так говорить Господь Бог, Який створив небо і встановив його, Який утвердив землю, і те, що на ній, і дав дихання народові, який на ній перебуває, і дух тим, хто ходить по ній:

6. Я, Господь Бог, тебе покликав у праведності, тож візьму тебе за руку і зміцню тебе. Я дав тебе на завіт роду, аби бути світлом народів,

7. щоб відкрити очі сліпим, звільнити в’язнів з кайданів і з дому сторожі тих, які перебувають у темряві.

8. Я — Господь Бог, це Моє Ім’я. Іншому не дам Своєї слави, ні Своєї милості різьбленим божкам.

9. Те, що від початку, ось іде, і нове, яке Я сповіщу, і перш ніж прийде, вам воно було виявлене.

10. Заспівайте Господу нову пісню, Його підвладні! Прославте Його Ім’я від кінця землі, — ті, які ходять в море і пропливають ним, острови і ті, хто проживає на них!

11. Зрадій, пустеля та її поселення, двори і ті, хто живе в Кидарі! Хай зрадіють ті, хто живе в Петрі, нехай закричать з вершин гір.

12. Хай віддадуть славу Богові, хай сповістять про Його милосердя на островах!

13. Господь, Бог сил, вийде і знищить війну, Він підніме ревність і кине могутній клич супроти Своїх ворогів.

14. Я мовчав, та чи постійно мовчатиму і терпітиму? Я терпеливо переносив, як та, яка народжує, та Я приведу в замішання і висушу одночасно!

15. Я перетворю ріки на острови і висушу мочарі!

16. А сліпих поведу дорогою, якої вони не знали, і зроблю, щоб вони ходили стежками, яких не бачили. Зроблю для них темряву світлом і покручене — прямим. Я виконаю ці слова і не залишу їх.

17. А вони повернулися назад. Покрийтеся великим соромом, ви, котрі надієтеся на божків, які кажете різьбленим: Ви наші боги!

18. Глухі, почуйте, і сліпі прозрійте, щоб бачити!

19. І хто сліпий, як не мої слуги, і хто глухий, як не ті, хто над ними панує? Божі слуги осліпли!

20. Ви бачили багато разів, та ви не дотрималися. Вуха у вас — відкриті, та ви не почули.

21. Господь Бог забажав, щоб ви оправдалися і звеличили хвалу. І я побачив,

22. і народ став розбитим і пограбованим. Адже пастка всюди — у внутрішніх кімнатах і одночасно в домах, де їх приховали. Вони були на пограбування, і не було того, хто рятує від грабунку, і не було того, хто говорить: Віддай!

23. Хто є між вами, який це сприйме, прислухається до того, що надходить?

24. Хто дав Якова на пограбування, — Ізраїля тим, які його грабують? Хіба не Бог, проти Якого вони згрішили і не забажали ходити Його дорогами, ні слухатися Його закону?

25. І Він навів на них гнів Свого обурення, і їх здолала війна і ті, хто їх довкола палять, та жодний з них не пізнав, і не поклав на душу.