Ісая 48 UTT

1. Послухайте це, доме Якова, ви, які прозвані Іменем Ізраїля, котрі вийшли з Юди, які клянетеся іменем Господа, Бога Ізраїля, згадуючи не з правдою і не з праведністю,

2. і які тримаєтеся імені святого міста і покладаєтеся на Бога Ізраїля, — Господь Саваот Йому Ім’я!

3. Попереднє Я вже сповістив, і воно вийшло з Моїх уст і стало відомим. Я раптово здійснив, і воно найшло!

4. Я знаю, що ти тяжкий, і твоя шия — залізна жила, і твоє чоло мідне.

5. І Я сповістив тобі давнє, — скоріше, ніж найде на тебе, Я зробив тобі це відомим. Щоб ти не сказав: Це для мене зробили ідоли! І щоб ти не сказав: Різьблені і литі божки мені вказали!

6. Ви почули все, та ви не зрозуміли. Але і відомим тобі Я зробив нове віднині, — те, що має статися, — та ти не сказав.

7. Тепер стається, а не давно, і не в минулі дні ти це почув. Щоб ти не сказав: Так, я це знаю!

8. Ти і не взнав, і не зрозумів, ні від початку Я не відкрив твої вуха. Адже Я знав, що ти безсумнівно будеш зрадливий і ще з лона назвешся беззаконним.

9. Задля Мого Імені Я тобі покажу Мій гнів і на тебе наведу Мої славні діла, щоб тебе не вигубити.

10. Ось Я тебе продав не задля срібла, а Я вирвав тебе з печі бідноти.

11. Задля Себе зроблю з тобою, бо Моє Ім’я зневажається, і Я не віддам іншому Своєї слави!

12. Послухай мене, Якове, — Ізраїлю, якого Я кличу! Я є перший, Я і є навіки!

13. Це Моя рука закласти основи землі, і Моя правиця непохитно встановила небо! Я їх покличу, і стануть разом,

14. і всі зберуться та почують. Хто їм це сповістив? З любові до тебе Я виконав твою волю на Вавилоні, щоб забрати нащадків халдеїв.

15. Я сказав, Я покликав, Я його привів і дав, щоб йому пощастило в дорозі.

16. Прийдіть до мене і послухайте це! Я від початку не говорив таємно. Коли ставалося, там я був, і тепер Господь послав мене і Свого Духа.

17. Так говорить Господь, Який тебе визволяє, Святий Ізраїля: Я — твій Бог, Я тобі показав, щоб ти знайшов дорогу, — ту, якою підеш.

18. І якщо б ти послухався Моїх заповідей, то твій мир був би, як ріка, а твоя праведність, як морська хвиля.

19. І твоє потомство було б, як пісок, і нащадки твого лона, — як порох землі. І тепер не будеш винищений, і не загине твоє ім’я переді Мною.

20. Вийди з Вавилону, втікаючи від халдеїв! Подайте голос радості, і нехай це стане відоме! Сповістіть аж до кінця землі, говоріть: Нехай визволить Господь Свого раба Якова!

21. І якщо будуть спраглі, Він проведе їх через пустелю, виведе їм воду з каменя. Розколеться камінь, і потече вода, і Мій народ питиме.

22. Не треба безбожним радіти! — говорить Господь.