Ісая 49 UMT

1. Послухайте мене, з усіх кінців землі народи, послухайте, всі люди, хоч би де жили! Ще до народження призвав Господь мене Йому служити, Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.

2. Мені Він мову вигострив, мов разючий меч, та захищає в затінку руки Своєї. Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь, надійно в сагайдаці заховав.

3. Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій, Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».

4. А я подумав: «Даремно я трудився тяжко, віддав всі сили марно, надаремне. Але не сумніваюсь, що Господь мені віддасть належне, Він вирішить, що дати мені як нагороду».

5. Господь створив мене в утробі, щоб Його слугою був я. Щоб Якова народ повернув до Нього, щоб Ізраїль зібрався до Нього. В очах Господніх шану мав, Бог мій силою Своєю наділив мене.

6. Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене, тож Я повинен повернути Якова народ, народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому. Зроблю тебе Я світлом для решти народів, щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».

7. Ось що сказав Господь Святий, Визволитель Ізраїлю тому, кого народ зневажив, зненавидів, тому, хто є рабом царів: «Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться, правителі поклони будуть бити». То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.

8. Господь каже: «Твої молитви відізвалися в Мені, Я добротою відповів тобі, Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою й доручив донести Заповіт до людства, підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому, хто володів одвіку ним.

9. Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!” І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”. Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах, і голі пагорби їм пасовиськом стануть.

10. Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги. Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер, бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі і виведе їх до джерельної води.

11. Всі гори Я перетворю на шлях широкий, піднімуться Мої путі.

12. Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів, ідуть і з півночі, і з заходу додому, а дехто — з Асуанської землі (Єгипту)».

13. Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле, наповніться веселими піснями, гори. Тому що втішив Свій народ Господь, Він співчуває бідакам Своїм.

14. Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув, Володар мій забув мене».

15. Господь сказав: «Хіба забути жінка може дитинча своє, чи може не жаліть дитя, що народила? Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.

16. Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках, я думаю про Тебе без зупинки.

17. До тебе діти твої рідні поспішають, від тебе підуть всі, хто руйнував тебе і мучив.

18. Зведи угору зір, кинь погляд пильний. Всі твої діти гуртуються і йдуть до тебе». Господь сказав: «Так само правда, як і те, що Я живу, ти їх носитимеш, як діадему, ти їх вдягатимеш, мов наречена.

19. Я справді зруйнував тебе й понівечив, тебе на землю Я пожбурив, але тепер твоя земля наповниться людьми, на її теренах вони тіснитись будуть. Підуть у небуття усі, хто руйнував її.

20. Народжені на чужині, твої нащадки до тебе якось завітають і промовлять: „Нам тісно тут, замало місця, дай ще землі нам, щоби селитись ми могли”.

21. Тоді себе на самоті спитаєш: „Хто народив мені усіх дітей? Я втратила своїх дітей, не можу мати інших, була у вигнанні, поневірялась у краях чужих. Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів? Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»

22. Ось що сказав Господь, мій Володар: «Я помахом руки народам знак подам, Я стяг звитяжний піднесу, щоб кожен бачив. До тебе принесуть синів в обіймах, дочок твоїх тобі доставлять на плечах.

23. Царі навчатимуть твоїх дітей, про них царівни піклуватись будуть. Вони вклонятимуться тобі низько і цілуватимуть підошви ніг твоїх. Тоді ти зрозумієш: Я — Господь, не розчарується ніхто, хто в Мене вірить».

24. Чи можна в переможця відібрати здобич, або відбити полоненого, щоб той утік?

25. Ось що Господь говорить: «Так, відберуть у переможців полонених, повернуться трофеї тим, кому належали раніше. Я власноруч піду на ворогів твоїх, щоб врятувати твоїх дітей.

26. Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю, від крові власної сп’яніти, наче від вина. І зрозуміють всі, що Я — Господь, твій Рятівник, твій Визволитель, Бог Якова могутній».