Ісая 50 UMT

1. Господь говорить: «О народе Ізраїлю! Ти думаєш, що Я розлучився й вигнав твою матір (Єрусалим)? Де ж посвідка про те, що Я розлучився з нею? Чи кредиторам Я віддав вас як заклад? О ні, вас продано за ваші всі гріхи, а матір вашу вислано ваші вчинки.

2. Чому нікого не зустрів, коли Я йшов до тебе? Чому ніхто не відізвавсь, коли Я кликав? Хіба Моя рука коротка, щоб дістати вас і врятувати? Хіба не маю досить сил, щоб визволити вас? Коли звелю Я, море висихає, коли захочу, то ріки обезводню на пустелю, вся риба зігниє без води, помре від спраги.

3. Я одягаю небеса у темінь, волосяницю жалобну накидаю на небозвід.

4. Господь, мій Володар, навчив мене, що слід казати цим понурим людям, щоб знав я, як підтримати і втішити слабкого. Щоранку Він будить мене і повчає, як учня, який мусить уважно слухати.

5. Господь, мій Володар, відкрив мені вуха, і я не пішов проти Нього, не повернувся до Нього спиною.

6. Я підставив спину тим, хто б’є мене, а щоки тим, хто скуб мою бороду. Я не сховав обличчя, коли мене ображали й обпльовували.

7. Господь, мій Володар, допомагає мені, тому й не зачепили мене людські кривди. Я буду непохитний, бо переконаний, що Він мене в тяжку годину не полишить.

8. Вже близько Той, Хто проголосить мою безневинність. Той, хто мене звинувачує, нехай прийде до мене, підемо разом до суду тоді, щоб нас розсудили.

9. Погляньте, Господь, мій Володар, допомагає мені. Хто скаже, що я винний? Усі ці люди згинуть, як одяг, поточений міллю.

10. Хто з вас шанує Господа і підкоряється його слузі? Усі, хто блукає в пітьмі, без світла, мусять довіритися Господу, покластися на свого Бога.

11. Послухайте, всі, хто розпалює вогонь і засвічує смолоскипи. Ходіть у полум’ї вашого вогнища, серед смолоскипів, які ви самі запалили. Ось що з вами буде від руки Моєї: ви сконаєте в муках».