Ісая 66 KUL

1. Так говорить Господь: небо - престол мій а земля - підніжок ногам моїм; де ж ви збудуєте дом менї, і де місце спочинку мого?

2. Все ж бо те зробила рука моя, й все од мене постало, говорить Господь. А ось, на кого я ласкаво спогляну: на смирного й сокрушеного духом та й на того, що тремтить перед словом моїм.

3. (Беззаконник же) той, що заколює вола, - він у мене те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить ягня в жертву - те саме, наче б пса задавив; хто приносить жертву хлїбну, - наче б жертвував свинину; хто палить на подяку кадило - наче той, що молиться до ідола; і як вони свою собі путь обрали, та як їх душа в гидотах кохається власних, -

4. Так само й я обійдусь із їх оманою, й наведу на них страшне їм; за те, що я кликав, а нїхто не озивався; я говорив, а вони не слухали, та чинили зло в очах моїх, і вибирали те, чим я гидував.

5. Почуйте ж слово Господнє, ви, що дрожите перед словом його: Ваше браттє, що не любить вас, і прогонить вас од себе задля імени мого, говорить: Нехай лиш явить себе в славі Господь, а ми побачимо вас веселих! Але їх окриє сором:

6. А от: гомін роздаєсь із міста, се голос Господень, що віддає заплату ворогам своїм.

7. Ще й не мучилась, а вродила; нїм ще прийшли болї, а вже привела сина.

8. Хто коли чував таке? Хто коли видав таке диво? Чи виринув коли який край в одну днину? Чи народився де нарід від разу, як от Сион, що ледви почав болїти, а вже й породив синів своїх?

9. Чи то ж я доведу до породу, та й не дам уродити? - говорить Господь. Або даючи силу родити, - чи зачиню утробу? - говорить Бог твій.

10. Звеселїться ж із Ерусалимом і радуйтесь ізза него всї, що любите його! возрадуйтесь із ним радістю, всї, що через него колись журились,

11. Щоб вам ссати й насичуватись потїхами з грудей його, впиватись і роскошувати великим багацтвом слави його.

12. Так бо говорить Господь: рікою направлю до його мир, а заливним потоком - багацтва й славу народів, - а все вам на осолоду, мов би вас на руках ношено, на колїнах голублено.

13. Як кого потїшає мати, так я вас буду потїшати; ви знайдете собі потїху в Ерусалимі.

14. Побачите се, й звеселиться серце ваше, ба й костї ваші процьвітуть, як молода зелень, і розтулиться правиця Господня слугам його; на ворогів же своїх він гнївом запалає.

15. Ось бо Господь прийде в огнї, а колесницї його - мов той вихор, щоб пролити гнїв свій і досаду й кару свою з огнем палаючим.

16. Господь бо буде огнем та мечем своїм всяку плоть судити, й много буде Господом побитих.

17. Ті, що сьвятять і очищують себе по дубровах, їдять свинину, миши й иншу гидоту, - всї погибнуть, говорить Господь.

18. Я бо знаю думки їх і дїла їх; та й прийду зібрати всї народи й язики, і прийдуть вони й взрять славу мою.

19. І положу на них знамено, й пошлю врятованих зміж них до народів: у Тарсис, у Пулу й Луду, до тих, що лука напинають; у Тубалу, Евану, й по далеких островах, що слави моєї не вбачали, й возвістять вони народам славу мою,

20. І зберуть вони всїх братів ваших зміж усїх народів на дар Господу на конях і возах, на носилах і на мулах та верблюдах - на сьвяту мою гору в Ерусалимі, говорить Господь, - так само, як Ізраїль приносить дар у дом Господнїй в чистій посудинї.

21. З них я буду брати в сьвященники й левіти, говорить Господь.

22. Бо як нове небо й земля нова, що я сотворю, все будуть передо мною, говорить Господь, так буде рід ваш і імя ваше.

23. Тодї місяць за місяцем, субота за суботою приходити ме всяка людина перед лице моє, щоб поклін менї оддавати, говорить Господь.

24. І будуть виходити й оглядати трупи людей, що одцурались мене; червяк їх не вмре й огонь їх не погасне; й будуть вони гидотою всякій тварі.