Ісая 66 UMT
1. Ось що говорить Господь: «Мій престол — небеса, а земля — то підніжок для Мене. Яку ж оселю ви б для Мене збудували, який куточок для спочинку?
2. Адже Я сам усе створив, усе довкруги». Каже Господь: «Але Я потурбуюся про бідних і смиренних, які тремтять, зачувши Моє слово і які Мене шанують.
3. Де-хто з людей вбиває вола в пожертву Господу, але в той же час б’є людину. Хто жертвує ягня, й собаці скрутить шию. Той, хто дарує хліб, не гребує і кров’ю свині. Хто спалює запашне куріння, благословляє і боввана. Вони обрали власний шлях, знаходять насолоду в цих мерзенних справах.
4. Жорстоку кару виберу для них і дам їм те, чого вони бояться. Тому що Я їх звав, але ніхто не відізвався, Я говорив до них, та ніхто не прислухався. Вони чинили те, що Я вважаю злом. Вони обрали те, чого Я не люблю».
Кара і новий народ5. Послухайте, що каже Господь, почуйте усі, хто тремтить від Його слова: «Ваші брати, що вас ненавидять і відсахнулися від вас. Оскільки ви Мене шануєте, вони сказали: „Нехай Господь проявить Свою славу і порятує вас, щоб ми змогли побачить вашу радість! Та на них ганьба чекає”».
6. Послухайте! Галас доноситься з міста! З храму долітає шум! Це голос Господа, Який відплачує ворогам те, що вони заслужили.
7. Хіба можливо, що жінка, не зазнавши породільних мук, вже народила, ще не відчувши болю, вже дала життя сину.
8. Хто таке колись чув, хто таке колись бачив? Хіба країна виникає за один день? Хіба народ народжується за єдину мить? Як тільки Сіон відчула пологові болі, так і народила дітей, народ чисельний.
9. «Чи ж Я доведу до пологів і не дам народити? — Каже Господь. — Чи ж Я закрию материнську утробу, якщо Саме Я викликаю пологи?» Так каже наш Бог:
10. «Веселіться разом з Єрусалимом, порадійте всі, хто її любить. Дайте волю радості усі, хто сумував за нею.
11. Радуйтесь при ній і втішайтесь лоном материнським. Пийте щедре молоко й насолоджуйтесь ним».
12. Ось що каже Господь: «Послухайте, Я місту цьому принесу мир, що розіллється, як ріка. Скарби народів на неї поллються потоком невпинним. Вас доглядати будуть, на руках носити, плекати на колінах материнських.
13. Я вас втішатиму, як мати втішає дитину. Ви знайдете в Єрусалимі щастя».
14. Ви побачите таке, що звеселиться серце ваше тіла розпрямляться, мов свіжі паростки трави. Господні слуги відчують силу Його, а вороги — Його гнів.
15. Бо Господь наближається з вогнем, Його колісниці мчать, мов буря, щоб покарати тих людей Господнім гнівом і дати відсіч їм нищівним полум’ям.
16. Господь судитиме вогнем, мечем Він покарає всіх людей. Багатьох скарає Господь.
17. «Ці люди освячуються й очищаються в священних садах і ходять по колу. Вони їдять м’ясо свиней, щурів та іншу гидоту. Тож всі вони разом знайдуть свій кінець», — каже Господь.
18. «Я знаю, чим вони займаються, і що вони думають. Я йду, щоб зібрати всі народи й мови. Вони прийдуть і побачать Мою славу.
19. Я дам їм знамення і пошлю декого з уцілілих до інших народів: у Таршиш, Пул, Луд, Мешех, Тувал і Яван. Я направлю їх у далекі краї, які про Мене не чули й не знають Моєї величі. Вони поширять Мою славу серед народів.
20. Вони приведуть звідусіль усіх братів Ізраїлю в дар Господу. Зійдуть вони на Мою Святу гору на конях, в колісницях, у візках, на віслюках і верблюдах. Вони будуть для Господа тим даром, який ізраїльтяни приносять у чистих посудинах в храм.
Нові небеса й нова земля21. Серед них Я відберу декотрих служити священиками й левитами», — каже Господь.
22. «Як нові небеса й нова земля, які Я створю, щоб постали переді Мною на віки, так і ваші нащадки, й ваше ім’я залишаться повіки.
23. Усе людство приходитиме поклонятися Мені у перший день місяця-молодика, та кожний день суботній, — каже Господь. —
24. Вони вийдуть із міста й побачать трупи грішників, які повстали проти Мене. В тих тілах ніколи не згинуть черви, ніколи не згасне вогонь, який їх нищить. Їхній вигляд жахатиме кожного».