Якова 1 UTT

1. Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю!

2. Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

3. знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

4. А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

5. Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

6. Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

7. Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

8. адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

9. Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

10. а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

11. зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

12. Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

13. Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

14. Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

15. Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

16. Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

17. Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

18. Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

19. Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

20. Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

21. Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

22. Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

23. Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

24. тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

25. А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

26. Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

27. Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.