Єремія 1 UMT

1. Це слова Єремії, сина Гилкії, одного з священиків, що мешкали в Анатоті, в землі Веніаминовій.

2. Слова ці були йому від Господа за часів правління Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання.

3. Також ці слова було відкрито йому за царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, й до вигнання з Єрусалима в п’ятому місяці.

4. Дійшло до мене слово Господа:

5. «Перш, ніж Я утворив тебе в утробі, Я вже знав тебе. Перш, ніж вийшов ти з черева матері своєї, Я обрав тебе, призначивши тебе пророком для народів».

6. Я відповів: «Але ж, Господи, Боже мій, не вмію я говорити як пророк, бо я молодий».

7. Господь сказав мені: «Не кажи, що ти лише юнак, бо підеш ти до всіх, до кого Я пошлю тебе, і говоритимеш усе, що накажу тобі.

8. Людей не бійся, бо Я з тобою буду, щоб захистити тебе». Це — слово Господа.

9. Тоді Господь простягнув руку й торкнувся уст моїх, сказавши: «Я вклав Мої слова до уст твоїх.

10. Сьогодні Я призначаю тебе стати над народами й царствами. Ти будеш викорінювати, губити, руйнувати і валити, будувати і насаджувати знов».

11. Слово Господа було до мене: «Що бачиш ти, Єреміє?» Я відповів: «Я бачу гілку мигдалю».

12. І сказав мені Господь: «Ти добре бачиш, бо Я пильную за Своїми словами, аби впевнитись, що вони здійсняться».

13. І вдруге було слово Господа до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Я бачу, як кипить вода в казані, який повернутий від півночі».

14. І Господь сказав мені: «Із півночі біда прийде на всіх людей землі цієї.

15. Бо Я прикличу всі племена царств півночі. Прийдуть вони, і кожен з них поставить престол свій при відчинених брамах Єрусалима». Так сказав Господь: «Війною пройдуть довкола нього і по усіх містах юдейських.

16. Я винесу дітям Ізраїлю вирок за злочини, через які вони від Мене відвернулись. Вони приносили пожертви іншим богам і низько поклонялись бовванам тим, що виробили власними руками.

17. Ти ж, Єреміє, буть напоготові, ти мусиш встати і сказати все, що Я звелю тобі наказати народові своєму. Тобі боятися людей не слід, інакше Я тебе злякаю ними.

18. Сьогодні Я зроблю тебе неприступним містом, немовби стовп залізний, бронзову стіну, що всій землі протистояти може: царям Юдеї і її князям, священикам і людям цього краю.

19. Вони боротимуться проти тебе, але не вдасться їм тебе здолати. Кажу це Я, бо Я з тобою буду, і захищу тебе». Так наказав Господь.