Єремія 11 UMT

1. Це послання було Єремії від Господа.

2. Почуйте слова Заповіту цього: «Скажи їх людям Юдеї та мешканцям Єрусалима».

3. Скажи їм: «Ось, що Господь Бог Ізраїлю каже: „Проклятий той, хто не слухає Заповіту цього.

4. Його Я дав батькам вашим, коли виводив їх із землі Єгипетської, з печі залізної. Сказав Я їм: „Слухайте Мене і робіть те, що наказую вам. Тоді ви будете Моїм народом, а Я — Богом вашим”».

5. Я сказав так, щоб здійснилася клятва, якою присягнувсь Я батькам вашим: дати землю їм, що точиться молоком і медом, як воно і нині є. І відповів я, Єремія: «Хай так і буде, Господи».

6. Тоді Господь сказав до мене: «Оголоси це по містах Юдеї й на вулицях Єрусалима: „Почуйте слова Заповіту цього і виконуйте їх.

7. Бо справді я попереджав батьків ваших невтомно від того дня, як вивів їх із землі Єгипетської, аж донині. Щодня Я попереджав їх: „Підкоритеся волі Моїй!”

8. Але ж не слухали вони Мене, жили вперто в затятості лихих сердець своїх. Тож Я навів на них усе згадане у Заповіті, як і наказував, та все ж вони уваги не звертали”».

9. Тоді Господь сказав мені: «Викрито змову між людьми Юдеї та мешканцями Єрусалима.

10. Вони повернулися до злочинів, що їхні батьки чинили, зреклися слова Мого. Й пішли вони за іншими богами, щоб їм служити. Дім Ізраїлю й дім Юди порушили Угоду Мою, що Я уклав з батьками їхніми».

11. Тож ось що Господь каже: «Наведу на них кару, якої неможна буде уникнути. Вони молитимуть Мене, та Я не слухатиму.

12. Тоді міста Юдеї та мешканці Єрусалима підуть і благатимуть богів, яким вони спалюють запашне куріння, але ті не врятують їх від страждань.

13. Бо в тебе, Юдо, в кожному місті бог, на кожній вулиці Єрусалима — інший вівтар. Ті вівтарі зведені для ганьби — для воскурення ладану Ваалу.

14. А щодо тебе, Єреміє, не молися за людей цих, не промовляй за них ні благання, ані молитви, бо не слухатиму Я, коли звертатимуться до Мене в стражданнях своїх.

15. Яке право моє Моя улюблена Юдея бути в Моєму храмі після того, як вчинила ти так багато лихого? Чи думаєш, що клятви й плоть свята пожертв можуть зняти з тебе погань і відвернути нещастя? Чи зможеш ти кари уникнути кров’ю пожертв?

16. Тебе назвали „пишною маслиною”, прекрасною, з плодом достиглим. Із ревінням могутньої бурі, запалить Він вогонь на ній і гілля її запалає.

17. І Бог Всемогутній, який посадив тебе, прорік тобі страждання за те зло, що скоїли народи Ізраїлю та Юдеї. Вони самі собі лиха завдали, розгнівавши Мене воскуреннями на честь Ваалу».

18. Господь дав мені знати, що люди Анатота чинили зговір проти мене і я довідався, що вони зговорилися проти мене.

19. До цього я був немов покірливе ягня, що на заріз ведуть; не знав я, що змовилися вони проти мене. Вони сказали: «Давайте дерево з плодами знищимо, хай пам’ять про нього згине».

20. Але Господь Всемогутній, суддя справедливий, знавець людських бажань, людських сердець, дай мені побачити Твою відплату їм, бо справу свою я Тобі віддав.

21. Тож ось що Господь каже про людей Анатота, які прагнуть тебе вбити, повторюючи: «Якщо ж ти перестанеш пророкувати ім’ям Господа, тоді не вб’єм тебе».

22. Тож ось що Всемогутній Господь каже: «Я покараю їх, молоді загинуть у бою, сини їхні й дочки загинуть від голоду.

23. Нікого з них не лишиться, бо напущу Я кару на людей Анатота».