Єремія 13 UTT

1. Так говорить Господь: Іди і придбай собі льняний пояс, і підпережися ним по своїх стегнах, і нехай він не попаде у воду!

2. І я за Господнім словом придбав пояс, і підперезався ним по своїх стегнах.

3. І було Господнє слово до мене, яке наказувало:

4. Візьми пояс, що на твоїх стегнах, устань і йди до Євфрату, і сховай його там у щілині скелі.

5. І я його заховав біля Євфрату, як і наказав мені Господь.

6. І сталося, коли минуло багато часу, то Господь промовив до мене: Встань, іди до Євфрату і візьми звідти пояс, який Я тобі наказав там заховати!

7. І я пішов до ріки Євфрат, я викопав і взяв з того місця, де я його заховав, пояс, і ось він був зігнилий, який ні на що не придатний.

8. І було до мене Господнє слово, яке свідчило:

9. Так говорить Господь: Так знищу гордість Юди і гордість Єрусалима,

10. це горде місто тих, які не бажають слухатися Моїх слів, які пішли за чужими богами, щоб їм служити і їм поклонятися, і стануть такими, як цей пояс, який ні на що не придатний!

11. Адже так, як пояс пристає до стегон людини, так Я до Себе приєднав дім Ізраїля і весь дім Юди, щоб він був Мені славним народом і на похвалу, і на славу, та вони Мене не послухалися.

12. І скажеш цьому народові: Усякий бурдюк наповниться вином. І буде, коли скажуть до тебе: Невже ми не знаємо, що всякий бурдюк наповниться вином?

13. То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я оп’янінням наповню тих, хто живе в цій землі та їхніх царів, синів Давида, які сидять на його престолі, і священиків, і пророків, і Юду, і всіх, хто живе в Єрусалимі!

14. Я розсію їх — чоловіка та його брата, і їхніх батьків, і їхніх синів у ньому. Не милуватиму, — говорить Господь, — не пощаджу і не помилую від їхнього знищення.

15. Послухайте, сприйміть вухом і не підносьтеся, бо Господь промовив.

16. Дайте славу вашому Господу Богові, доки потемніє, і поки зашпортаються ваші ноги на темних горах; і очікуватимете світло, а там — тінь смерті, і будуть покладені в темряву.

17. Якщо не послухаєте, скрито плакатиме ваша душа від лиця гордості, і ваші очі проливатимуть сльози, бо Господнє стадо побите.

18. Скажіть цареві та володарям: Покоріться і сядьте, бо з вашої голови забрано вінець вашої слави!

19. Міста, що на півдні, замкнені, і не було, хто відкрив би. Юда відселений, довершили повне відселення.

20. Підніми твої очі, Єрусалиме, і поглянь на тих, які йдуть з півночі. Де є отара, яка тобі була дана, вівці твоєї слави?

21. Що скажеш, коли навідаються до тебе? І ти їх навчила наук проти себе на володіння. Чи не переслідуватимуть тебе болі, як жінку, яка народжує?

22. І якщо скажеш у своєму серці: Чому це мене спіткало? Через безліч твоєї неправедності відкрито твої задні частини, щоб зробити приклад з твоїх стіп.

23. Чи ефіоп змінить свою шкіру і леопард свої плями? Тож хіба зможете ви робити добро, навчившись злого?

24. І Я їх розсіяв, як полову, що несена вітром у пустелю.

25. Так твій спадок і частина вашого непослуху Мені, — говорить Господь, — оскільки ти забула про Мене, і ти повірила обманові.

26. І Я відкрию тебе ззаду перед твоїм обличчям, і буде видно твоє безчестя

27. і твій перелюб, і твоє іржання, і відчуження твоєї розпусти. Я побачив твої гидоти на пагорбах і на полях. Горе тобі, Єрусалиме, оскільки ти не можеш очиститися за Мною! Як довго ще?