Єремія 3 UMT

1. «Як розлучаться чоловік і жінка, і жінка та від чоловіка йде, і скоро собі іншого знаходить, чи ж зможе вернутися до неї чоловік? Ні! Якби що трапилось таке, тоді б спаганена була оця земля? Юдея, ти з багатьма коханцями злягалась, немов повія та, а тепер ідеш до Мене знов?» — Господь сказав.

2. «Ти погляд підведи на пагорби кремнисті, і місце там знайди, де б не блудила ти. Чекаючи на них, сидиш ти край дороги, неначе кочівник-аравієць в пустелі. Зганьбила землю ти розпустою й гріхом.

3. Тож припинилися дощі рясні і вчасно весняні дощі не впали. Розпусниця на вигляд ти, і сорому в тобі немає.

4. Тепер чи звернешся ти знов до Мене: „Ти Батько мій, Друг юних днів моїх?”

5. „Чи гніватися буде вічно Він? Чи гнів Його продовжиться назавжди?” — говориш ти, але грішиш завжди, де тільки можеш».

6. І Господь сказав мені за часів царювання Йосії: «Чи бачив ти, що зробила підступна Ізраїль? Сходила вона на кожне узвишшя, й під кожним деревом рясним чинила розпусту, поклоняючись нікчемним ідолам.

7. І Я сказав собі: „Накоївши такого, вона повернеться до Мене”. Але вона не повернулась, а її брехлива сестра Юдея бачила все це.

8. І як Я побачив усю цю розпусту, якою займалася підступна Ізраїль, Я відштовхнув її. Я розлучився з нею, та її підступна сестра Юдея не злякалася. Вона також погрузла в розпусті.

9. І вона не вбачала в тому чогось нечестивого, що зганьбила своєю розпустою всю Мою землю, і перелюб чинила з камінням і деревами.

10. І навіть по всьому цьому підступна сестра її Юдея не повернулася до Мене всім своїм серцем. Вона тільки прикидалася». Так каже Господь.

11. І Господь сказав мені: «Підступна Ізраїль більш праведна, ніж зрадлива Юдея, тому що щиро визнала свою вину».

12. Іди й проголоси слова ці на півночі. Скажи так: «Повернися, підступна Ізраїль, — каже Господь. — Я більш на тебе не гніваюся, бо справді милосердний Я. Не гніватимусь Я на тебе повік.

13. Тільки визнай провину свою, визнай, що грішила проти Господа Бога твого. І що поклонялася багатьом богам чужим під південним деревом розкішним, і не слухалася ти Мене». Так каже Господь.

14. «Поверніться, діти бунтівні, — каже Господь, — бо Я володар ваш. Я візьму вас по одному з міст та по двоє з родів і приведу вас до Сіону.

15. Я дам вам пастирів, що до душі Мені, вони дбатимуть про вас мудро і вправно.

16. Ви примножитеся й рясно заселите землю, як настануть ті дні, коли людям більше не треба буде говорити про ковчег Заповіту Господа. Вони не думатимуть про нього, не пам’ятатимуть, їм більше не потрібно буде дбати про нього, ані виготовляти його знову.

17. Тоді назвуть вони Єрусалим Престолом Господнім. Усі народи зберуться в Єрусалимі, щоб уславити ім’я Господа й вони не плекатимуть більше затятість своїх лихих сердець.

18. На ті часи дім Юди і Ізраїля прийдуть разом із землі північної до країни, яку віддав Я батькам вашим у спадок».

19. Господь сказав: «Я хочу ставитися до вас, як до дітей Своїх. Я дам вам жадану землю у спадок, що найвище цінується між народами». Я казав: «Ти зватимеш мене „Мій батько”, і більше не покинеш мене.

20. Ти підступна й невірна жінка, що зрадила свого чоловіка. Це правда, доме Ізраїля, що зрадила ти Мене.

21. Голос чути по узвишшях кам’янистих, плач і благання дітей Ізраїлю, бо скривили вони шлях свій, бо забули Господа Бога свого.

22. Поверніться, бунтівні сини, і Я прощу відступництво ваше». Тільки скажіть: «Ми прийдемо до Тебе, бо Ти — Господь наш Бог.

23. Справді, узвишшя допомоги не дадуть, що ми чуємо з гір, то пусте. Справді, спасіння Ізраїлю — в Господі нашому Бозі.

24. Той огидний бог Ваал, пожер все те, що батьки наші тяжко напрацювали: то були вівці їхні й отари їхні, й дочки та сини їхні.

25. Лягаймо в ганьбі своїй, і хай безчестя наше вкриє нас. Бо грішили перед Господом нашим Богом і ми, і батьки наші — з молодості й аж донині. І не слухали ми голосу Господа Бога нашого».