Єремія 30 UMT

1. Ось слово, що дійшло до Єремії від Господа:

2. «Ось що Господь Бог Ізраїлю каже: „Запиши в сувої всі слова, що Я сказав тобі.

3. Час надходить, коли Я поверну народи Мої ізраїльський та юдейський, що були забрані в полон. Я поверну їх до землі, яку батькам їхнім віддав, щоб могли вони володіти нею”». Так мовить Господь.

4. Ось слова, що Господь промовив про Ізраїль та Юдею.

5. Ось що Всевишній каже: «Ми чуєм голос тих, хто голосить від жаху, народ наляканий, немає миру на землі.

6. Спитайте, будь ласка, й подумайте: Чи може чоловік дитину народити? Звичайно ні! Чому ж усі чоловіки могутні схопилися за животи, неначе жінка при пологах? Чому обличчя їхні бліді ніж полотно? Тому що всі налякані вони.

7. Біда! Страшний той день! Ще не було такого. Для Якова — це лиха година, але врятований від цього буде він».

8. «Того дня, — каже Господь Всемогутній, — Я скину ярмо, що на вашій шиї, та розіб’ю кайдани. Ви більше не служитиме чужинцям.

9. Ізраїльтяни і Юдеї служитимуть Господу їхньому Богу й царю Давиду, якого Я поставлю над ними».

10. «А ти, слуга мій Якове, народ Ізраїлю, не бійся, — Господь каже, — Ізраїлю, не тремти, бо Я тебе спасу від сторони чужої, й твоїх нащадків виведу з неволі. Повернеться Яків, безпеку і спокій матиме він, ніхто його більше тремтіти не змусить».

11. «Адже, Ізраїль та Юдея, Я з вами, — каже Господь, — щоб врятувати вас, вигублю Я всі народи, поміж якими вас розкидано було. Але ж Я вас не вигублю, а покараю справедливо, а винним Я не дам уникнути покарання».

12. Ось що Господь каже: «Рана твоя незагойна не лікується.

13. Немає жодної людини, щоб вгамувати біль, немає ліків, щоб загоїти ту рану.

14. Ізраїль та Юдея, ви друзями були для багатьох народів, але вони забули вас. Як те зробив би ворог, Я покарав суворо вас за тяжку провину вашу, за скоєнні незліченні гріхи.

15. Чого ж кричите над раною своєю? Ваш біль — незцілимий. За тяжку свою провину, за гріхи незліченні, вчинив Я з вами ось таке.

16. Тож усі, хто смерть несли вам, від меча падуть, усі вороги ваші — всі підуть в заслання! Всі, хто в війні грабіжкою собі скарби здобув, самі пограбовані будуть і втратять все».

17. «Ви можете в тім не сумніватись, бо Я ваше здоров’я відновлю, та вилікую від ран болючих, — Господь каже, — справді бо вас „вигнанцем” називають люди, Сіоном тим, який нікому не потрібен».

18. Ось що Господь каже: «Поверну тих з родини Якова, кого в полон забрали, зглянусь Я на місто Якова. Місто зросте на руїнах, стоятиме палац на своєму місці.

19. Молебни вдячні будуть линути від них, до того голосу Я згуки радощів додам, Я рід примножу, щоб не вщухали. Я їх важливими зроблю, ніхто їх не зневажить.

20. І сини його будуть як колись, і його громада переді Мною буде. Тож покараю всіх, хто його нищить.

21. Його володар вийде з власного народу, його правитель вийде з-поміж нього. Його наближу Я, та він наблизиться до Мене, бо тільки по волі Моїй люди наближаються до Бога.

22. Ви будете Моїм народом, Я ж буду вашим Богом.

23. Погляньте! Буря Господня покарання несе! Лють Його вибухнула, вихором знялася. Вона кружляє над головами нечестивих.

24. Палючий гнів Господній не зупиниться, скінчить покарання за наміром своїм. Настане час, і ви збагнете це».