Єремія 32 UTT

15. (1) Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Візьми чашу цього нерозбавленого вина з Моєї руки і напоїш усі народи, до яких Я тебе до них посилаю,

16. (2) і виблюють, і стануть безумні від лиця меча, який Я посилаю посеред них.

17. (3) І я взяв чашу з Господньої руки, і я напоїв народи, до яких мене Господь послав до них:

18. (4) Єрусалим, міста Юди, його царів і його володарів, щоб поставити їх на спустошення, на непрохідність і на освистання,

19. (5) і фараона, царя Єгипту, і його рабів, і його вельмож, і весь його народ,

20. (6) і всіх змішаних, і всіх царів чужинців, Аскалон, Ґазу, Аккарон, останок Азоту,

21. (7) Ідумею, Моавітську землю, синів Аммона,

22. (8) царів Тиру, царів Сидону, царів, що на другому боці моря,

23. (9) Дедан, Теман, Рос і кожного обстриженого на своєму обличчі,

24. (10) і всіх змішаних, що осіли в пустелі,

25. (11) і всіх царів Елама, і всіх царів персів,

26. (12) і всіх царів зі сходу, тих, що далеко, і тих, що близько, — кожного до свого брата, і всі царства, що на обличчі землі.

27. (13) І ти скажеш їм: Так сказав Господь Вседержитель: Пийте і сп’янійте! І виблюєте, і впадете, і не встанете від лиця меча, який Я посилаю посеред вас.

28. (14) І буде, коли не схочуть прийняти чашу з твоєї руки, щоб пити, то скажеш: Так сказав Господь: Неодмінно питимете!

29. (15) Бо в місті, в якому названо на ньому Моє Ім’я, Я починаю чинити зло, і ви жодним чином не очиститеся, бо Я закличу меча на тих, що сидять на землі.

30. (16) І ти пророкуватимеш проти них ці слова, і скажеш: Господь заговорить з гори, Він видасть Свій голос зі Своєї святині. Він скаже слово проти місця Свого, і дадуть відповідь, наче збирачі винограду. І на тих, що сидять на землі,

31. (17) приходить вигублення, на частину землі, бо в Господа суд з народами, Він судиться з кожним тілом, тож безбожні були видані під меч, — говорить Господь.

32. (18) Так сказав Господь: Ось приходить зло від народів на народ, і велика буря виходить з краю землі.

33. (19) І будуть ранені Господом Господнього дня від краю землі й аж до краю землі. Не будуть поховані, будуть за гній на обличчі землі.

34. (20) Закричіть, пастирі, і закличте! І бийтеся, овечі барани, бо виповнилися ваші дні до зарізу, і впадете так, як вибрані барани.

35. (21) І пропаде втеча від пастирів і спасіння від овечих баранів.

36. (22) Голос крику пастирів і крик овечих баранів, бо Господь вигубив їхні пасовиська,

37. (23) і оселя миру пропаде з-перед обличчя гніву Мого обурення.

38. (24) Він залишив, наче лев, своє лігвище, бо їхня земля стала непрохідною від лиця великого меча.