Єремія 39 UMT

1. На дев’ятому році правління Седекії, царя Юдеї, на десятий місяць Навуходоносор, цар вавилонський і все його військо підійшли до Єрусалима й узяв місто в облогу.

2. На одинадцятому році царювання Седекії, на дев’ятий день четвертого місяця мур міста було проломлено.

3. Всі князі царя Вавилону прийшли й сіли біля Середньої брами міста: Нерґал-Шарезер самґарський, Нево-Сарсекім, головнокомандуючий, Нерґал-Шарезер, головний урядовець, і всі інші урядовці царя вавилонського.

4. Коли Седекія, цар Юдеї, і всі воїни його побачили їх, то, вийшовши вночі з міста через царський сад і ворота між двома мурами, вони повтікали, прямуючи до Арави.

5. Але вавилонське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських. Його схопили й привели до Навуходоносора, царя Вавилону, у Ривлу, у землі Гамат, де він проголосив йому вирок.

6. Цар Вавилону у Ривлі стратив синів Седекії на його очах, а також стратив усіх можновладців Юдеї.

7. Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона.

8. Вавилоняни спалили царський палац та оселі людей і зруйнували мури Єрусалима.

9. Решту людей, що лишилися в місті, і тих, хто перебіг до нього, й усіх людей, що вціліли, Невузарадан, начальник царської охорони, вислав у Вавилон.

10. Декого з бідних, хто нічого не мав, Невузарадан, начальник охорони, лишив у землі юдейській. І дав він їм виноградники й поля.

11. Тоді Навуходоносор видав наказ через начальника охорони Невузарадана щодо Єремії:

12. «Знайди Єремію і дбай про нього. Не завдавай йому ніякої шкоди і роби для нього все, що він попросить».

13. Тож Невузарадан, начальник охорони, Навушазбан, головний урядовець, Нерґал-Шарезер, великий сановник, і всі урядовці царя вавилонського

14. послали по Єремію, і його привели з храмового подвір’я й передали Ґедалії, сину Агікама, сина Шафана, який мав відвести його до дому. Так він лишився серед свого народу.

15. Коли Єремія ще був ув’язнений на тюремному подвір’ї, слово Господа було нього:

16. «Піди й скажи Евед-Мелеху, ефіопу, що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю так каже: „Ось Я здійсню Мої слова про місто, про лихо, а не про добро. І вони здійсняться в належний час.

17. Але тебе Я врятую, тож не віддадуть тебе до рук тих людей, яких ти боявся.

18. Будь певен, Я тебе врятую, ти не поляжеш від меча, бо ти на Мене покладався”». Так каже Всевишній.