Єремія 48 UMT

1. Щодо Моава, ось що Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю, каже: «Горе тобі, гора Нево, бо буде спустошення тобі, Киріатаїму — сором і загарбання, а твердині — розпач і руїна.

2. І більше не величатимуть Моав; в Хешбоні змова проти неї: „Ходімо й винищимо цей народ дощенту”. І ти, Мадмене, змовкнеш, бо меч іде на тебе.

3. Прислухайся до криків із Хоронаїма: спустошення, біда велика.

4. Моав розбито буде вщент, крик дітлахів її лунатиме навколо.

5. Вони ридатимуть усю дорогу до Лугіта, униз в Хоронаїм вони в сльозах йтимуть.

6. Тікайте! Своє життя рятуйте. Прикиньтеся кущем, що вітер несе по пустелі.

7. Оскільки покладався на свої діла й багатство, в полон захоплять і тебе. Хемош піде в неволю зі священиками й своїми князями.

8. У кожне місто прийде руйнівник, і жодне місто не врятується. Долини загинуть, рівнини спорожніють, бо так сказав Господь.

9. Дайте Моавові крила, щоб полетіти могла, бо справді руїною стане вона, усі міста її спустошаться і обезлюдніють.

10. Прокляття тим, хто недбайливий у ділах Господніх, прокляття тим, хто стримує свій меч кровопролиття.

11. У спокої Моав від юних днів, відпочиває, мов вино, що відстоюється. Вона в неволю не пішла. Тому ж і смак лишився, й запах не змінився».

12. «Та дні надходять, — так Господь каже, — коли пошлю переливачів до неї, і виллють її, а глечики порозбивають».

13. Тоді Моав засоромиться Хемоша, як і народ Ізраїлю засоромився, що покладався на Бетел.

14. «Та як ви можете казати: „Ми — воїни, хоробрі та могутні?”

15. Впаде Моав, міста її стоятимуть порожні; найкращі парубки в різні впадуть, — говорить Цар, чиє ім’я — Господь Усемогутній. —

16. Моавова погибель на порозі, не за горами вже її біда.

17. Тужіть по ній, усі її сусіди, усі, кому вона відома. Скажіть: „Як зламано цей скіпетр могутній, як переламано це берло дивовижне!”»

18. Зійди з височини своєї слави, сядь поміж спраглих на засушеній землі, дочки Дівона мешканець, бо руйнівник Моаву на тебе повстає, зруйновано твої твердині.

19. Стань при дорозі і дивися, той, хто живе у Ароері. Спитай у втікача і у втікачки, спитай їх: «Що сталося?»

20. «Зганьблено Моав, бо побито. Голосіть і ридайте! Оголосіть в Арноні, що зруйновано Моав.

21. Суд прийшов на рівнину: в Холон, в Ягзу і в Мефаат,

22. в Дівон, в Нево і в Бет-Дівлатаїмі,

23. і на Киріатаїм, і в Бет-Ґамул, і в Бет-Меон,

24. у Керіот і в Боцру — у всі міста землі Моаву, далекі і близькі.

25. Зрубаю ріг Моаву, правицю її зламаю, — каже так Господь. —

26. Напоїть її п’яною, бо Господа зневажила вона. Нехай Моав качається в блювотині своїй, хай посміховиськом стане для народів!»

27. «Моав, чи насміхалася з Ізраїлю не ти? Чи не зі злодіями зловлено її, що ти хитала головою, коли про неї говорила?

28. Міста покиньте і живіть на скелях, мешканці Моаву, як голуби, що гніздяться при вході у печеру.

29. Наслухалися ми вже про Моава пиху, його зухвальство й вихвалення, про його бундючність.

30. Її зухвальство знаю Я, та воно марне, — Господь каже, — не дасть воно нічого.

31. Тому Я за Моавом голосити буду, Я за Моавом буду сльози лити. Лементуватиму по людях Кир-Гаресета.

32. З народом Язера Я плачу за Язер, о винограднику Сівми. Твої галуззя досягали моря, сягнули до моря Язерського. Руйнівник напав на твої плоди і на твій виноград.

33. Радість і щастя пішли з плодючих ланів і городів Моаву, зробив Я таке, що вино із чавила не ллється. І не радіє більше винороб, хоча й кричить, та не від радості».

34. «Кричать від болю люди від Хешобона до Елеале й до Ягаза, від Зоара до Хоронаїма, і до Еґлат-Шелішії, бо навіть води Німріма повисихали.

35. Я покладу в Моаві край, — Господь каже, — жертвоприношенням по узвишшях і ладану кадіння богам його.

36. Тож Моє серце тужить над Моавом, мов сопілка, і серце, мов сопілка, плаче за людьми Кир-Гаресета. Багатство, що вони надбали, пішли у небуття.

37. Кожна голова поголена, кожна борода обтята, порізи на руках й веретище на кожнім».

38. «На всіх дахах Моава і на кожному майдані міста — лемент, бо Я розбив Моав, як посуд непотрібний, — Господь каже. —

39. Як же її розбито! Голосіть! Як відвернулася вона в ганьбі! Тепер то посміховисько і страх для всіх довкола».

40. Бо ось що Господь каже: «Стережися! Ось з небес орел ширяє, і простирає крила над Моавом.

41. Міста країни цієї будуть здобуті, а твердині зруйновані. І того дня у воїнів Моаву серце перелякане буде, немов у жінки при пологах.

42. Моав пощезне із-поміж народів, бо вище Господа він возвеличував себе».

43. Так каже Господь каже: «Жах, яма й пастка жде тебе, о мешканець Моаву.

44. Той, хто тікатиме від жаху, в яму упаде, хто вибереться з ями, в пастку втрапить, бо наведу Я все це на Моав в рік покарання». Так Господь каже:

45. «В тіні Хешбона втікачі безсилі, вогонь з Хешбона вийшов, а полум’я з Сихона і пожерло моавську старшину, та всіх пихатих галасунів.

46. Горе тобі, Моаве! Загинули люди Хемоша, в неволю забрали синів твоїх і дочок твоїх погнали в полон».

47. «Та Я поверну із неволі Моав у прийдешні дні», — Господь каже. Отак кінчається пророцтво про суд над Моавом.