Єремія 6 UTT
1. Укріпіться, сини Веніаміна, з-посеред Єрусалима, і в Текуї дайте знак трубою, і над Веттахармою підніміть знак, бо зло заглянуло з півночі, і надходить велике знищення,
2. і твоя велич буде забрана, дочко Сіону.
3. На неї прийдуть пастухи і їхні стада, і поставлять на ній намети довкола, і кожний пастиме своєю рукою.
4. Приготуйтеся проти неї на війну, устаньте і підемо проти неї опівдні! Горе нам, бо схилився день, бо зникають тіні вечора.
5. Устаньте і підемо вночі та знищимо її основи!
6. Адже так говорить Господь: Зрубай її дерево, вилий на Єрусалим силу! О, місто, віроломна дочко, у ній — усяке гноблення!
7. Як став тримає свіжою воду, так і вона тримає свіжим своє зло. Безбожність і терпіння почується посеред неї, це постійно перед нею. Стражданнями і биттям
8. будеш напоумлена, о Єрусалиме, дочко! Хай не відійде Моя душа від тебе, щоб Я тебе не зробив непрохідною землею, яка не буде заселена!
9. Адже так говорить Господь: Збирайте, збирайте, як виноград, рештки Ізраїля, простягніть руку, як той, хто зриває до свого кошика!
10. До кого заговорю і засвідчу, і він послухає? Ось їхні вуха необрізані, і не можуть чути! Ось Господнє слово було для них на погорду, вони не бажали чути його.
11. Я сповнив Мій гнів, та затримав, і Я не поклав їм край. Виллю його на немовлят ззовні та на збір молодих разом, бо чоловік і жінка будуть захоплені, старший з тим, хто досягнув похилого віку!
12. І їхні доми будуть повернені іншим, разом з полями та їхніми жінками, бо простягну Мою руку на тих, хто живе на цій землі! — говорить Господь.
13. Адже від їхнього малого і аж до великого всі наповнилися беззаконням, — від священика і аж до фальшивого пророка всі чинили неправду!
14. І лікували рани Мого народу, погорджуючи і кажучи: Мир, мир! А де є мир?
15. Бо вони засоромилися і ослабли. Та навіть коли вони зовсім засоромилися, то не зрозуміли свого жалюгідного стану. Через це поляжуть у своєму падінні й загинуть у час відвідин, — сказав Господь.
16. Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах і розгляньте, і запитайте про вічні Господні стежки, і подивіться, яка дорога добра, і йдіть нею, і знайдете очищення для ваших душ. Та вони сказали: Не підемо!
17. Я над вами поставив сторожу, послухайте голос труби. А вони сказали: Не послухаємо!
18. Через це почули народи і пастухи їхніх стад.
19. Послухай, земле! Ось Я наводжу зло на цей народ, плід їхнього відвернення, бо вони не сприйняли Моїх слів і відкинули Мій закон!
20. Навіщо Мені несете ладан із Сави і корицю із землі здалека? Ваші всепалення неприйнятні, і ваші жертви Мені немилі!
21. Тому так говорить Господь: Ось Я насилаю безсилля на цей народ, і через нього ослабнуть батьки і сини разом, — сусід і його ближній загинуть.
22. Так говорить Господь: Ось із півночі приходить народ, і народ підніметься з краю землі.
23. Вони триматимуть лук і спис; він жорстокий і не помилує! Його голос, наче бурхливе море, він вишикується на конях і колісницях, як вогонь, — на війну проти тебе, дочко Сіон!
24. Ми почули чутку про них, ослабіли наші руки, нас охопила скорбота, болі як у тієї, яка народжує.
25. Не виходьте в поле і не ходіть по дорогах, бо довкола живе меч ворогів!
26. Дочко мого народу, підв’яжися мішковиною, потруси на себе попелом, учини собі плач за улюбленим, жалібний плач, бо раптово на нас найде страждання!
27. Випробуванням дав Я тебе серед випробовуваних народів, і пізнаєш Мене, коли випробовуватиму їхню дорогу.
28. Усі неслухняні, які ходять зігнені, мідь і залізо, усі вони — зітлілі.
29. Не стало ковальського міха, від вогню не стало свинцю. Даремно плавильник намагається відлити срібло, — їхнє зло не розтопилося!
30. Назвіть їх невипробуваним сріблом, бо Господь їх відкинув.