Йов 1 UMT

1. В країні Уз жив собі чоловік, звали його Йов. І був то чоловік цнотливий і чесний, шанував Бога, зла сторонився.

2. Народилося в нього семеро синів та три доньки.

3. Мав на господарстві він сім тисяч овець і кіз, три тисячі верблюдів, п’ятсот пар биків, п’ятсот ослиць та дуже багато слуг. Отож він був найбагатшим на Сході.

4. Сини його по черзі влаштовували у себе вдома застілля та ще й трьох сестер звали їсти й пити разом.

5. А коли минав час гулів, тоді Йов їх від гріхів очищав. Рано-вранці він приносив пожертви всеспалення за кожного з дітей, думаючи: «Мабуть, діти мої згрішили, зневаживши в серці Бога». І так робив він завжди.

6. Настав день, коли сини Божі постали перед Господом. Був серед них і сатана.

7. Господь спитав сатану: «Звідки ти взявся?» І відповів йому сатана: «Всю землю я обійшов».

8. Господь спитав сатану: «Чи бачив ти Мого слугу Йова? Немає таких, як він, на землі. Він цнотливий і чесний, боїться Бога й цурається зла».

9. А сатана на те йому відповідає: «Хіба Йов боїться Бога не тому, що має з того якусь вигоду?

10. Хіба не Ти огородив Йова, дім його і все, чим володіє він? Ти благословив труди Йова на успіх, то ж надбання його на землі такі великі.

11. Тільки руку простягни і знищ все, що він має, то він прокляне Тебе просто в вічі».

12. Господь на те відповів сатані: «Що хочеш, те й роби з усім його майном, проте його самого чіпати не смій». І пішов сатана від Господа.

13. Настав день, коли сини й дочки Йова їли й пили вино, гостюючи в найстаршого брата.

14. А до Йова прийшов посланець і сказав: «Воли землю орали, а ослиці біля них паслися.

15. Аж тут налетіли севійці, худобу погнали і зарубали пастухів мечами. Лиш я врятувався, щоб принести тобі новину».

16. Не встиг замовкнуть перший утікач, як другий підійшов і мовив: «Вогонь Господній впав з небес і вщент спалив овець і кіз, і юних пастухів. Лиш я втік, щоб принести тобі новину».

17. Ще говорив той чоловік, а інший вже наблизився й промовив: «Халдеї трьома загонами налетіли на нас, забрали верблюдів й порубали мечами слуг. Лише мені вдалося утекти із вісткою до тебе».

18. Ще говорив той утікач, як інший вже прибіг і мовив: «Твої сини й дочки їли й вино пили в гостях у свого старшого брата.

19. Та раптом налетів з-за пустелі дужий вітер, обрушився на всі чотири кути будинку; той завалився на молодих людей, і вони загинули. Лиш мені вдалося утекти з новиною для тебе».

20. І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися.

21. І сказав: «З’явився голим я у світ із лона материнського, голим і повернусь туди. Господь дав, Господь і забрав. Благословенне будь ім’я Господнє!»

22. Не згрішив Йов, незважаючи на все це, ні в чому Бога він не звинуватив.