Йов 12 UMT

1. Йов відповів на те:

2. «Ну що ж, не стане вас, і зникне мудрість, бо ви — останні мудреці.

3. Але ж і в мене є такий же розум, не гірше вас я здатен бачить й осягати світ. Хіба цього хоч хто не знає?

4. Для друзів і знайомих посміховиськом я стану: „Це той, хто з Богом спілкувався і від Нього відповіді чув”. Праведника невинного здіймуть на глум.

5. Хто горя не знає, той бідака зневажає, він зіб’є з ніг того, хто раз спіткнутись встиг.

6. Але намет розбійника — в безпеці. Кому Бог Свою силу дарував і хто кидає виклик Богу, ті в безпеці.

7. Ви кажете: „Звернись до звірів, в них знайдеш пораду. Птахів небесних потурбуй, ті скажуть.

8. Чи нахилися до землі, вона підкаже, та й риби в морі, ті також навчать.

9. Хто з-поміж всіх живих не знає, що все йде від Господньої руки?

10. І подих кожної живої плоті — все в Його руках.

11. Хіба не вухо розрізняє слова, хіба не піднебіння відчуває їжі смак?

12. Мудрість приходить з роками, розуміння дають дні прожити.

13. І сила, й мудрість — все Йому належить. Порада й розуміння — це Його.

14. Все, що зруйнує Він, того не відновити, в кого свободу відбере, — не матиме той волі.

15. Як дощ затримає — струмки всі пересохнуть, коли ж звелить їм бігти — то заллють всю землю.

16. У Нього сила і знання премудрість, Йому підвладні й скривджений, і кривдник.

17. Він з радників вбрання зриває, Він суддів змушує відчути божевільними себе.

18. Він розриває пута, якими цар скував людей, натомість оперезує цареві міцно стегна.

19. Священиків Він позбавляє ряси скидає тих, хто думав вічно править.

20. Він слова позбавляє тих, хто завжди радить і відбирає розважливість у сивих.

21. Правителів вельможних Він зневажить, у сильних владу відбере.

22. Таємне зробить явним, і виведе на світло те, що темрявою вкрите.

23. Народам славу й велич Він дарує, а потім розганяє їх. Розширює Він їм кордони, а потім споглядає, як гибіють народи.

24. Затьмарює Він голови правителів земних і змушує бродити без дороги і мети.

25. Вони збиваються в юрбу в пітьмі, без світла, хитаючись, збиваючись на манівці, мов п’яні”».