Йов 15 UMT

1. Еліфаз теманійський тоді йому сказав:

2. «Чи став би мудрий чоловік кидати дурні слова на вітер або переливати із пустого у порожнє?

3. А чи завів би надаремне мову, вживаючи слова, що нічогісінько не варті?

4. Ти ж, навпаки, благоговіння перед Богом відкидаєш і нехтуєш молитвами до Нього.

5. Ти, безперечно, вводиш в гріх себе словами цими, слова гадюками повзуть із уст твоїх.

6. І не мені тебе судити. Неправоту свою засвідчив тут ти сам.

7. Хіба на світ з’явився ти раніш, ніж гори?

8. Чи втаємничений у задум Божий був? Чи мудрість, думаєш, лише тобі належить?

9. Що ти такого знаєш, чого би ми не знали? На чому розумієшся, до чого ми не доросли?

10. Ми вже на світі пожили немало. Є серед нас і сивочолі, й старші твого батька.

11. Чи співчуття Господнього тобі замало, чи обережно сказані слова тебе не тішать?

12. Що твоє серце увібрало й очі відмовляються признати? Де ти набравсь бундючності такої,

13. що виступаєш злісно проти Бога й вустами сиплеш звинувачення негідні?

14. Чи може бути чистою людина, чи може праведним, невинним бути рід людський?

15. Поглянь, Він навіть Ангелам Своїм не довіряє, Він не вважає чистими і Небеса.

16. Наскільки нижчим є той чоловік мерзенний, що зло як воду п’є.

17. Я розповім тобі. Послухай, розповім тобі, що бачив сам на власні очі,

18. чим поділилися зі мною мудрі люди й чого від них батьки не приховали їхні.

19. Хазяйнували предки на землі, усі знають їхні імена.

20. Усе життя страждає нечестивий чоловік, насильнику відведено рахунок літ земних.

21. Знайде його нещастя в час, коли все ніби ладиться у нього.

22. І вже не сподівайся повернутися із Країни Мертвих, судилося тобі загинуть від меча.

23. Він дні життя проводив в пошуках поживи і знає: неминучий чорний день, коли Шеол накриє його пазурами смерті.

24. Біда і гніт його терзають розум, захоплюють зненацька, як чужинський цар, який лаштується до бою.

25. Бо кинув виклик Богу він, до Всемогутнього він дорівнятися хотів.

26. На Бога кинутися вперто прагне, ховаючись за щит, спішить напасти.

27. Хоча обріс багатством й жиром чоловік, і успіх у житті пізнав не раз,

28. селитись буде у зруйнованих містах, в халупках кинутих, де можуть бути тільки смітники.

29. Заможністю безбожник тішитись недовго буде, і силою хвалитись не повік йому, тому що багатства він примножити не зможе на землі.

30. І не уникнути йому Країни Мертвих. Вогонь засушить його юність, палючий Божий подих рознесе його.

31. У марноту нехай не вірить ревно, на нього ждуть лише розбиті сподівання.

32. Зав’яне він до часу, його галуззя не заквітне знов.

33. Він буде наче ягода, відірвана від ґрона, як квітка, зірвана з оливкового дерева. Не будуть визрівати плоди його турбот.

34. Безбожників юрма нічого доброго не зробить, поглине полум’я житло усіх, хто хабарі бере.

35. Вони приховують біду і злу дають життя, а їхні черева брехню плекають».