Йов 16 UTT

1. Підхопивши, Йов промовив:

2. Я чув багато такого. Усі потішники зла.

3. Бо що ж? Хіба є чин словам духа? Чи щось тобі перешкодить, щоб відповісти?

4. І я скажу так, як ви: Хіба ваша душа лежить замість моєї? Тоді я наскочив би на вас словами, покивав би головою на вас.

5. Тож нехай буде сила в моїх устах, не спиню рух губ.

6. Бо якщо говоритиму, не роз’ятрю рани. Коли ж помовчу, хіба менше буду зранений?

7. Тепер Він мене зробив втомленим, нерозумним, зігнилим;

8. і Ти мене схопив, на свідчення стала і піднялася проти мене моя неправда, мені в обличчя відповіла.

9. Охоплений гнівом, Він скинув мене, заскреготав на мене зубами, списи Його розбійників попали в мене.

10. Він прибив стрілами очей, гострим поглядом уразив мене в обличчя, разом набігли на мене.

11. Бо Господь віддав мене в руки неправедного, і на безбожних покинув мене.

12. Розбив мене, коли я був у мирі, схопивши мене за чуб, вирвав волосся, поставив мене, неначе сторожа.

13. Оточили мене списами, кидаючи на мої нирки без пощади, пролили на землю мою жовч.

14. Повалили мене — падіння за падінням, накинулися на мене сильні.

15. Я пришив мішковину до моєї шкіри, а моя сила погасла в землі.

16. Моє нутро згоріло від плачу, а на моїх повіках — тінь.

17. У моїх руках не було ж нічого неправедного, а молитва моя була чистою.

18. Земле, не покрий крові мого тіла, і хай не буде місця моєму крикові.

19. І ось тепер на небі мій свідок, і мій заступник — на висотах.

20. Нехай долине моє благання до Господа, нехай же перед Ним сльозить моє око.

21. Нехай буде оборона людині перед Господом, а синові людському — перед своїм ближнім.

22. Пройшли лічені роки, і я піду дорогою, якою не повернуся.