Йов 19 KUL

1. І відказав Йов і рече:

2. Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?

3. Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?

4. Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.

5. А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,

6. То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою.

7. Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).

8. Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.

9. Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.

10. Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.

11. Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.

12. Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.

13. Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.

14. Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.

15. Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.

16. Кличу раба мого, - він не озивається; мушу моїми його благати устами.

17. Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.

18. Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.

19. Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.

20. Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:

21. О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!

22. За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?

23. О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, -

24. Про вічні часи на каменї видовбати!

25. Я знаю** - Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,

26. І я в тїлї мойму побачу Бога.

27. Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!

28. Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!

29. О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!