Йов 21 UTT

1. Підхопивши, Йов промовив:

2. Послухайте, послухайте моїх слів, щоб хоч у цьому була мені від вас потіха!

3. Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміюватимете мене.

4. Бо що ж? Хіба моє оскарження людини? І чому через це мені не обурюватися?

5. Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на уста.

6. Бо коли згадаю, то турбуюся, і болі охоплюють моє тіло.

7. Чому безбожні живуть і досягають старості в багатстві?

8. Їхнє насіння по душі, і їхні діти перед очима.

9. Їхнім сім’ям щастить, страху ж ніде не помітно, і бича від Господа на них немає.

10. Їхня корова не скинула теляти, є збережена їхня худоба, яка була тільна — не втратила.

11. Тож залишаються, як вічні вівці, а їхні діти забавляються,

12. взявши псалтир і гусла, і веселяться під звуки музики.

13. Закінчили в добрі своє життя, і заснули в спокої аду.

14. А він до Господа промовляє: Відступи від мене, не бажаю знати Твоїх доріг!

15. Хто Такий Всесильний, що Йому служитимемо? І яка вигода, коли Його зустрінемо?

16. Бо в їхніх руках було добро, і діла безбожних Він не помічає.

17. Ні, але й світильник безбожних погасне, надійде ж на них знищення, і від гніву прийдуть їхні болі.

18. Вони ж будуть, наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.

19. Нехай синам не стане їхнього майна! Він йому віддасть і взнає.

20. Хай його очі побачать власну загибель, і Господь хай його не врятує.

21. Бо яке його бажання з ним у його домі? І кількість його місяців була порахована.

22. Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння? Він же судитиме вбивць.

23. Цей помре в силі своєї простоти, будучи повністю в добрі, та процвітаючий.

24. І його нутрощі сповнені жиру, шпик же його розливається.

25. А той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.

26. Та вони разом сплять у землі, і гниль їх покрила.

27. Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.

28. Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покриття наметів безбожних?

29. Запитаєте дорогу в тих, хто проходить, і не знехтуйте їхні знаки.

30. Адже лиходієві легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він доведений.

31. Хто сповістить перед ним його дорогу? Він сам зробив, хто йому віддасть?

32. Тож він був відведений до гробів і пильнував на труні.

33. Солодкими для нього були каміння потоку… а за ним відійде кожний чоловік, і незчисленні — перед ним.

34. Як же мене пустим потішаєте? Тож від вас я не маю жодного заспокоєння.