Йов 23 UTT

1. Підхопивши, Йов промовив:

2. Так, я знаю, що недосяжним є моє звинувачення, і Його рука тяжкою стала на моєму стогнанні.

3. Тож хто взнає, що я знайду Його і прийду до кінця справи?

4. Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.

5. Якби я знав слова, які Він мені скаже, коли б я збагнув, що Він мені сповістить!

6. Навіть якщо з великою силою прийде на мене, то й тоді з погрозами не нападе на мене.

7. Адже в Нього правда і звинувачення, нехай же доведе мій суд до кінця!

8. Бо піду до попереднього, і мене більше немає. Але про те, що в кінці, що знаю?

9. Як зліва Він щось зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.

10. Адже Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував, наче золото.

11. Тож я піду у Його заповідях, бо я зберіг Його дороги, і не зверну.

12. І не переступлю Його заповідей, і в моєму нутрі я заховав Його слова.

13. Якщо ж і Він так судив, то хто чинитиме опір Йому? Адже те, що Він забажав, Він і вчинив!

15. Через це я до Нього поспішив, а бувши настановленим, я подумав про Нього. За це потурбуюся в Його присутності. Пізнаю і боятимуся Його.

16. Господь же зм’якшив моє серце, і Вседержитель завдав мені турбот.

17. Адже я не знав, що на мене найде темрява, та темрява мене покрила перед моїм обличчям.