Йов 24 UMT

1. «Чому Всемогутній бачить весь наш час, а ми про дні Його не знаємо нічого?

2. Лихі людці межі переставляють на свій розсуд, крадуть худобу і женуть на інше пасовисько.

3. І у сиріт крадуть вони ослів, і відбирають за борги худобу у вдів.

4. Збивають бідняків з путі, й вони десь переховуватись мусять.

5. Мов дикі віслюки, сіроми у пустелі бродять, вишукують в пісках, де б хліб знайти для діток.

6. Вони збирають на полях багатіїв солому, у кривдників по виноградниках збирають рештки.

7. Голі й неприкриті, ніч вони проводять, від холоду нема чим захиститись.

8. Під зливами до нитки промокають в горах і туляться до виступів гірських, аби сховатись.

9. Зловмисники сиріток від грудей крадуть, беруть дітей у бідних як заставу

10. Тиняються вони із неприкритим тілом, самі голодні, ситому снопи несуть.

11. Оливу з-поміж жорен добувають, із винограду вина чавлять, а самі ж геть від спраги чорні.

12. По місту котить хвилі стогін мертвих, поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує. Та Бог поводиться так ніби все нормально.

13. Є ті, для кого світло — ворог, вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.

14. Убивця в сутінках встає, слабких вбиває та нужденних, а ніч настане, тоді злодієм він стає.

15. Про вечір мріє перелюбник і каже: „Хто мене побачить?” — й обличчя прикриває своє.

16. Вони вночі в оселі прокрадаються, удень, замкнувшись, причаїлись по кутках, адже до світла геть вони не звикли.

17. Для них глибока ніч — то ранок, бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.

18. Вони, мов та билина у стрімкім потоці, і проклята земля, що їм дісталася у спадок, тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.

19. Як посуха і спека талий сніг крадуть, так і Шеол поглине грішників земних.

20. Забуде про людину рідна матір, і черви посмакують ним, йому немає місця в пам’яті людській, і гине зло, як дерево з оголеним корінням.

21. Бездітну жінку нечестивець ошукає, і помічником не буде він вдові.

22. Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх й стають могутніми самі, однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.

23. На мить їм успіх і багатство голову кружляє, а завтра що?

24. Зловмисникам недовго тішитися і пишатись, так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт, і зріжуть їх, як колоски пшениці.

25. Якщо це все не так, хай доведуть мені, що я брехун, й моєму слову не повірять».