Йов 27 KUL

1. І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:

2. Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),

3. Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,

4. Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.

5. Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.

6. Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.

7. Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.

8. Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?

9. Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?

10. Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?

11. Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.

12. Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?

13. От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:

14. Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.

15. Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.

16. Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,

17. То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.

18. Строїть він дім собі, - то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;

19. Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.

20. Страх, мов потоп, прийде на його неждано, й буря в ночі ухопить його.

21. Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;

22. Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.

23. Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.