Йов 29 UTT

1. Продовжуючи далі, Йов сказав у вступі:

2. Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?

3. Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.

4. Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.

5. Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.

6. Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.

7. Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.

8. Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.

9. Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.

10. Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,

11. бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.

12. Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.

13. Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.

14. Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.

15. На око був я сліпий, а на ногу — кульгавий, —

16. я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.

17. Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.

18. Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.

19. Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.

20. Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.

21. Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.

22. А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.

23. Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.

24. Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.

25. Я вибрав їхню дорогу, і я перебував, як володар, і я жив, наче цар між лицарями, немов той, хто потішає страждаючих.