Йов 3 UTT

1. Після цього Йов відкрив свої уста

2. і прокляв свій день, кажучи:

3. Нехай пропаде день, в який я народився, і ніч, в яку сказали: Ось хлоп’я!

4. Нехай буде той день темрявою, і нехай Господь згори його не шукає, і хай не зійде світло на нього.

5. Нехай же його охопить темрява і тінь смерті, нехай на нього надійде морок.

6. Нехай буде проклятим день і та ніч, нехай понесе його темрява. Хай не буде днем року, і хай не буде зарахований до днів місяця.

7. Але нехай та ніч буде болем, і хай не прийде на неї веселість чи радість.

8. Але нехай прокляне її той, хто проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом.

9. Хай потемніють зорі тієї ночі, нехай залишиться темною і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранкової зорі, як сходить,

10. тому що не замкнула дверей лона моєї матері. Бо відняло би біль від моїх очей.

11. Чому ж я не помер у лоні, а вийшов з лона, і чому я відразу не помер?

12. Чому ж мене зустріли коліна? Чому ж я ссав груди?

13. Тепер же, лігши, мовчав би я, і, заснувши, спочив би я

14. із царями, радниками землі, які хвалилися мечами,

15. чи з володарями, у кого багато золота, які наповнили свої доми сріблом,

16. чи наче покидьок, який виходить з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла.

17. Там безбожні спалили гнів люті, там спочили змучені тілом.

18. Спільно старі не почули голосу збирача податків.

19. Там є малий, великий і раб, який боявся свого володаря.

20. Чому ж дано світло тим, хто в гіркоті, і життя — тим, хто в душевних болях,

21. які бажають смерті й не осягають, копають, наче за скарбами,

22. і дуже радими стали б, якщо би здобули?

23. Смерть для чоловіка — спочинок, бо замкнув Бог довкруги нього.

24. Бо стогін приходить перед моєю їжею, і я ллю сльози, огорнений страхом.

25. Бо страх, над яким я роздумував, прийшов на мене, і той, кого я боявся, зустрів мене.

26. Я не був у мирі й не замовк, і я не спочив, а на мене прийшов гнів.