Йов 34 KUL

1. І говорив Еліуй дальше й казав:

2. Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!

3. Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.

4. Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.

5. Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.

6. Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена.

7. Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,

8. Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?

9. Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.

10. Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,

11. Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.

12. Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.

13. Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?

14. Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -

15. Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.

16. От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.

17. Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?

18. Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?

19. Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.

20. Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.

21. Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.

22. Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.

23. Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.

24. Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,

25. Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,

26. Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.

27. За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,

28. Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.

29. Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? - все одно, чи народ, чи один чоловік,

30. Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.

31. От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити;

32. А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.

33. Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.

34. Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:

35. Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.

36. Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.

37. Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.