Йов 35 KUL

1. І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:

2. Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?

3. Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?

4. Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:

5. Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмари, що над тобою.

6. Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?

7. Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?

8. Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.

9. Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рукою можних;

10. Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?

11. Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?

12. Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.

13. Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.

14. Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, - жди його.

15. Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,

16. Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.