Йов 37 UTT

1. І від цього затріпотіло моє серце і зіскочило зі свого місця.

2. Почуй вістку в гніві Господнього обурення, — повчання вийде з Його уст!

3. Під усім небом Його панування, і Його світло — до країв землі.

4. За Ним гучно лунає голос, загримить голосом своєї зверхності, і ніхто не змінить їх, бо почує Його голос.

5. Загримить Сильний своїм дивовижним голосом. Адже Він звершив великі речі, які ми не бачили,

6. наказуючи снігові: Будь на землі! — і сильна злива Його влади!

7. На руці кожної людини Він ставить печать, щоб кожна людина пізнала свою неміч.

8. Звірі ввійшли під накриття, замовкли в лігвищах.

9. Зі сховищ виходять смерчі, а зі скель — мороз.

10. І від дихання Сильного Він дасть мороз, скеровує воду, куди тільки бажає.

11. І дорогоцінні речі покриває хмара, Його світло розжене хмару.

12. І Він довколишні хмари розжене велінням на їхні діла. Усе, що тільки їм заповість, це Ним покладене на землі,

13. чи на настанови, чи на Його землю, чи знайде Його на милосердя.

14. Послухай це, Йове! Стань, сприйми Господню силу.

15. Знаємо, що Бог визначив Свої діла, зробивши світло з темряви.

16. Він знає розподіл хмар, а падіння злих — надзвичайні.

17. Твій одяг теплий, і на землі панує тиша.

18. Чи скріпиш з Ним стародавні основи, — вони міцні, на вигляд як злиток.

19. Тому повчи мене, що Йому скажемо! І ми перестанемо багато говорити.

20. Чи при мені є книга, чи став книжник, щоб піднявшись, я привів чоловіка до мовчання?

21. А світло невидиме всім, світліє на стародавньому небозводі, наче від нього на хмарах.

22. З півночі — хмари золотисті, а на них — велика слава і честь Вседержителя.

23. І не знаходимо іншого, подібного до Нього могутністю. Він судить праведно, чи не думаєш, що Він слухає?

24. Тому Його боятимуться люди, злякаються Його і мудрі серцем.