Support Us

1. І відказав Елифаз із Теману й промовив:

2. Як ми стребуємо заговорити до тебе, - чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?

3. Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;

4. Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.

5. Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.

6. Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх - упованнєм твоїм?

7. Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?

8. Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.

9. Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.

10. Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;

11. Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.

12. І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.

13. Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,

14. Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;

15. І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.

16. І став хтось - не бачив я лиця його, - тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів - і я чую голос:

17. Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?

18. Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;

19. А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.

20. Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянеш, як без слїду зникнуть.

21. А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмирають, не дійшовши до мудростї.