Support Us

1. Тоді заговорив Еліфаз із Темана:

2. «Якщо до тебе хтось промовить слово, чи зможеш ти стерпіти? Хто тут утримається і змовчить?

3. Ти багатьох людей навчав, ти зміцнював заслаблі руки.

4. Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався, зміцнив коліна ти тремтячі.

5. Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований; насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.

6. Невже твоя набожність не дає відваги? Твої чесноти сподівань не варті?

7. Згадай: хіба безвинні згублені були, чи праведних хоч десь та погубили?

8. Як я не раз спостерігав, хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.

9. Шквал Господнього гніву вимітає, їх Божий Дух з лиця землі стирає.

10. Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає, але повипадали зуби в левеняти.

11. Немає здобичі, й левиця гине з голоду, а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.

12. Мені таємно звістку принесли, і вухо ледь вловило тихий шепіт.

13. Мені видіння ночі марево плели, коли глибокий сон склепив повіки.

14. Страхи й жахи чіплялися за мене, змушуючи кістки мої тремтіти.

15. Привід пройшов повз мене, й волосся стало диба.

16. Не ворушився він, та я його подоби не впізнав. Перед очима чийсь явився образ, і тиша. Раптом голос пролунав.

17. Чи можна праведнішим буть від Бога, чи може смертний чистотою перевершити Творця?

18. Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може, вони, Його посланці, помиляються і ті.

19. А що вже говорить про тих, хто мешкає у глиняних хатах, де замість підмурівка — порох? Як тую міль, їх Бог крушить.

20. Від ранку їм ударів завдає Він; немає в них основи, тож і гинуть,

21. й нічого не лишається від них. Отож вони конають, мудрості позбуті».