Logo
🔍

Йов 5 UMT

«

1. «Позви! Поклич! Чи хтось озветься? До кого із святих звернешся ти?

2. Бо гнів вбиває недалекого, а заздрощі вкорочують життя дурному.

3. Я бачив дурника, який пустив коріння, та раптом він помер.

4. Його синам навряд хто допоможе, при брамі їх побито, і не врятує їх ніхто.

5. Що в дурня уродило, те поїсть голодний, весь урожай до бур’янів збере, і ненажерні нахаби вчепляться у спадщину його.

6. Бо горе не підніметься із куряви, страждання не росте з землі.

7. Людина народилася для лиха, самісінько як іскри від багаття відлітають!

8. Та я шукаю Бога, на Божий розсуд віддаю я свою справу.

9. Бо Він — творець великих справ, безмежних, незбагненних див, яких не осягнути нам.

10. Це він рясним дощем лице землі вмиває, дає полям напитись досхочу.

11. Це він підносить тих, хто є внизу, безпеку гарантує тим, хто в горі.

12. Це він руйнує замисли лукавих і не дає підступним намірам здійснитись.

13. Він спіймає мудрагелів на нечесних планах і вщент зруйнує замисли лихі.

14. Ясного дня вони побачать морок, у полудень, мов уночі, навпомацки підуть.

15. Та Бог рятує бідака від брехні злостивця, і від його жорстоких рук.

16. І виростає надія у нужденного, несправедливість замикає свої уста.

17. Тож є благословенною людина, яку сам Бог повчає, що настанови Всемогутнього не відкидає.

18. Бо Він і біль завдасть, а потім перев’яже рани, рука Його поранить, і вона ж зцілить.

19. Він від шести негод тебе врятує, тебе і сьоме лихо не підкосить.

20. В голодну днину викупить у смерті, в кривавій бійці меч відхилить вбік.

21. Він захистить тебе від поговору, як прийде лихо, Він допоможе нічого боятись.

22. Ти насміхатимешся з голоду й руїни, і хижих звірів ти боятися не будеш.

23. Каміння в полі із тобою буде в згоді, і дикі звірі лащитися будуть.

24. Ти знатимеш, що дім твій у безпеці, прийдеш до стада, а там усе на місці.

25. Ти знатимеш: численним рід твій буде, нащадків буде, як стеблин у полі.

26. Ти проживеш щасливе і повне життя до кінця, мов повне колосся, зібране вчасно.

27. Таке ми з’ясували, тож послухай, щоб самому знати».

»