Йов 8 UMT

1. Тоді сказав Білдат із Шуа:

2. «Як довго будеш нісенітниці верзти? Слова твої, мов дужий вітер, пролітають.

3. Чи Бог на справедливість нападає, чи Всемогутній хоч у чомусь неправий?

4. Якщо сини твої грішили перед Богом, то їх не залишив Він в руках у беззаконня, та змусив їх сплатить за всі гріхи.

5. Якщо ти, Йове, будеш прагнути Бога і прощення у Всемогутнього попросиш.

6. Якщо ти чистоти й чеснот своїх не зрікся, то Бог зглянеться, прийде тобі на поміч. Поверне дім тобі, як і належить.

7. Хоча початок твій був дріб’язковий, зате майбутнє матимеш заможне.

8. Лишень звернись до поколінь минулих, повчись, як можеш, в їхніх предків.

9. Бо ми явились в світ недавно, пізнати Його не встигли; дні наші на землі, мов тінь.

10. Хіба з тобою предки не говорять? Хіба не діляться знанням, що в серці зрозуміли?

11. Хіба росте папірус без болота, чи очерет буяє без води?

12. Життя у них коротке, бо не встигли ще як слід зазеленіти, як уже зів’яли, нікому не потрібні.

13. Таке трапляється із тими, хто про Бога забуває, безбожника не збудуться надії.

14. Його упевненість, мов павутиння восени, покластись ні на кого він не може.

15. Якщо зіпреться він на павутиння, то не встоїть; хай хоч учепиться, а підвестися вже не зможе.

16. Він, мов рослина, на осонні розкидає крону,

17. чіпляючись і оповивши брил громаду, повзе у дім камінний.

18. Якщо його коріння підірвати, ніхто й не здогадається, що там воно колись було.

19. Рослинка в чистоті жила своїм життям, та інші пагони заступлять її місце, пробившись паростком до світла дня.

20. Правдивих, прямодушних Бог не покидає, злостивим сили й влади Він не додає.

21. Він може дарувати радість сміху, наповнити твої вуста веселим гуком.

22. Приниженими будуть вороги твої, і дах над головою втратять ті злостивці».