Йов 9 UTT

1. Підхопивши, Йов сказав:

2. По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?

3. Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.

4. Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився?

5. Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.

6. Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються.

7. Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує.

8. Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, —

9. Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня,

10. Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку.

11. Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.

12. Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?

13. Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом.

14. Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?

15. Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду.

16. Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав.

17. Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини.

18. Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою.

19. Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові?

20. Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим.

21. Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.

22. Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,

23. бо нікчемні смертю безбожною помирають, але праведних висміюють.

24. Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?

25. Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили.

26. І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу?

27. Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму.

28. Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним.

29. Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер?

30. Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,

31. вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене.

32. Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд.

33. О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома!

34. Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить,

35. і я не боятимусь, але промовлятиму, бо я того не свідомий.