Йоїл 1 UTT

1. Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла.

2. Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків?

3. Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню.

4. Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа.

5. Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість!

6. Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти.

7. Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив його і повалив, вибілив його галузки.

8. Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця!

9. Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові,

10. бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.

11. Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля.

12. Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.

13. Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання.

14. Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа:

15. Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть!

16. Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога.

17. Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло.

18. Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.

19. До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля.

20. І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.