Іван 17 UTT

1. Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе.

2. Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя.

3. Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа.

4. Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати.

5. А тепер Ти прослав Мене, Отче, у Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.

6. Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово.

7. Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе.

8. Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав.

9. Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої;

10. і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них.

11. Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми.

12. Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання.

13. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості.

14. Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

15. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого.

16. Вони не від світу, як і Я не від світу.

17. Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина.

18. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.

19. За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.

20. Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово,

21. щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, у Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав.

22. І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне.

23. Я в них, а Ти — в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив.

24. Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від створення світу.

25. Отче Праведний! Світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав. І вони пізнали, що Ти Мене послав.

26. І Я виявив їм Твоє Ім’я, і виявлятиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я — в них.