Іван 20 KUL

1. Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

2. Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

3. Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

4. Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

5. І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

6. Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

7. а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

8. Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

9. Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

10. Пійшли ж тодї ученики знов до себе.

11. Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,

12. і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.

13. І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

14. І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.

15. Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.

16. Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

17. Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.

18. Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

19. Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

20. І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.

21. Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.

22. І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.

23. Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.

24. Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.

25. Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.

26. А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.

27. Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.

28. І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

29. Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не видїли, та й вірували.

30. Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.

31. Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.