Іван 7 UTT

1. Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.

2. А наближалося юдейське свято Кучок.

3. І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.

4. Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!

5. Оскільки і Його брати не вірили в Нього.

6. На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.

7. Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.

8. Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!

9. Сказавши це, Він залишився в Галилеї Сам.

10. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.

11. Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?

12. І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, — Він обманює народ.

13. Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.

14. Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.

15. Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?

16. Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука — не Моя, але Того, Хто Мене послав.

17. Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.

18. Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.

19. Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?

20. Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?

21. У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся.

22. Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.

23. Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?

24. Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!

25. Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?

26. І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?

27. Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.

28. Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.

29. Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!

30. Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.

31. Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?

32. Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.

33. Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.

34. Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!

35. Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти, та й греків навчати?

36. Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?

37. Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.

38. Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.

39. Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.

40. [Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!

41. Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?

42. Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма — села, звідки був Давид?

43. Тож через Нього в народі постала незгода.

44. Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.

45. Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?

46. Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].

47. Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті?

48. Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?

49. Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він!

50. Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:

51. Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?

52. Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!

53. І розійшлися всі по своїх домах.