Йона 4 UMT

1. Дуже не сподобалося це Йоні, й він розсердився.

2. Тож помолився він Господу: «О Господи! Хіба ж не те саме говорив я, коли був у своїй країні? Саме через це я спершу намагався утекти до Таршиша, бо я знав, що Ти — Бог милостивий, що зглянешся на них, тебе нелегко розгнівати, любов Твоя велика, і Ти готовий передумати щодо покарання.

3. Тож тепер, о Господи, забери в мене життя, бо я б краще помер, ніж жив».

4. Тоді Господь сказав: «Хіба справедливо ти розгнівався через те, що Я не понищив їх?»

5. Йона вийшов із міста на схід і сів там. Він влаштував для себе навіс і сидів під ним у затінку, чекаючи, щоб побачити, що станеться з містом.

6. Тоді Господь бог зробив так, що гарбуз виріс високо над головою Йони, щоб укрити його тінню. Дуже зрадів Йона гарбузові.

7. Та на світанку наступного дня Бог наслав на гарбуз черв’яка, і гарбуз висох.

8. Після того, як сонце стало високо в небі, Бог наслав посушливий східний вітер. Спекотливе сонце пекло голову Йоні, і він зомлів, і забажав він собі смерті. Сказав він: «Я б краще помер, ніж жив!»

9. Та Бог сказав Йоні: «Хіба правильно, що розгнівався ти через те, що гарбуз зів’яв?» Йона відповів: «Правильно. Я такий розгніваний, що ладен померти».

10. Тоді Господь сказав: «Ти так вболіваєш за рослину, хоч нічого й не зробив, щоб вона росла. Рослина ця за одну ніч виросла і за одну ніч всохла.

11. Хіба не повинен Я вболівати за Ниневію, це велике місто, де мешкає багато людей, та тварин: понад сто двадцять тисяч чоловік, які не мали й гадку про те лихо, що вони чинили?»