Ісус Навин 10 UMT

1. Почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус захопив Аї, що він ущент зруйнував його, а також про те, що зробив він з Єрихоном та його царем, а ще й про те, що люди Ґівеона (а жили вони поруч) уклали мир з Ізраїлем.

2. І сам він, і люди його жахнулися. Бо ж Ґівеон був великим містом, подібним царським містам, і був він навіть більше за Аї, і всі чоловіки в ньому були добрими воїнами.

3. Отож Адоніцедек, цар єрусалимський, направив послання Гогаму, цареві хевронському, Піраму, цареві ярмутському, Яфії, цареві лахиському, Девіру, цареві еґлонському:

4. «Прийдіть і допоможіть мені напасти на Ґівеон, бо уклали ґівеонці мир з Ісусом та ізраїльтянами».

5. Тоді п’ять аморійських царів: єрусалимський, хевронський, ярмутський, лахиський та еґлонський зібрали свої війська, щоб виступити разом. Вони обклали Ґівеон і пішли на нього війною.

6. Тоді мешканці Гівеона відрядили посланців до Ісуса в табір у Ґілґал з такими словами: «Не полиш нас, рабів своїх. Приходь швидко і врятуй нас, допоможи нам, бо царі аморійські, які живуть у гірській місцевості, зібралися й разом виступили проти нас».

7. Тож Ісус виступив із Ґілґала з усією армією, з кращими воїнами.

8. Господь сказав Ісусу: «Не бійся їх, Я віддам їх у Твої руки. Ти переможеш. Жоден перед тобою не встоїть».

9. Всю ніч ішов Ісус із Ґілґала й напав на ворогів зненацька.

10. Господь посіяв між них страшну паніку. Ізраїльтяни одержали велику перемогу під Ґівеоном. І погнали їх ізраїльтяни дорогою, що веде в гори, аж ген до Бет-Горона і били їх протягом усієї гонитви до Азеки і Маккеди.

11. А як втікали вони від ізраїльтян по дорозі з Бет-Горона до Азеки, Господь наслав на них кам’яний град з небес. І всіх повбивало. Більше людей загинуло від того граду, ніж від мечів ізраїльських.

12. І тоді звернувся Ісус до Господа і було це того дня, коли Господь віддав аморійців ізраїльтянам. І сказав він перед усім людом Ізраїля: «О сонце, зупинись над Ґівеоном. І Місяцю, стій над долиною Айжалонською».

13. І Сонце стало, і Місяць зупинився, і були нерухомі, аж поки сини Ізраїля не перемогли ворогів своїх. Хіба не так записано в книзі Яшар? Сонце зупинилося посеред неба і нерухомо стояло цілий день.

14. Ніколи такого не траплялося ні до, ні після, щоб Господь послухався людину. Бо то Господь воював за Ізраїль.

15. Потім Ісус повернувся до свого табору в Ґілґалі з усіма ізраїльтянами.

16. П’ятеро ж тих царів утекли й переховувалися в печері Маккеда.

17. Ісусу доповіли: «Ми знайшли п’ятьох царів, що переховуються в печері Маккеда».

18. Ісус сказав так: «Треба завалити великим камінням вхід до печери й поставити вартових.

19. Самі ж там не лишайтеся. Переслідуйте ворогів своїх, нападайте на них ззаду. Не дайте їм увійти в їхні міста, бо Господь наш перемогу над ними нам віддав».

20. Ісус та ізраїльтяни безжалісно розгромили ворога, розбили його вщент, хоча декому вдалося втекти й проникнути в свої укріплені міста.

21. І коли люди Ізраїля повернулися благополучно до Ісуса в табір у Маккеді, ніхто й кривого слова не смів сказати проти ізраїльтян.

22. Тоді Ісус наказав: «Відкрийте вхід до печери й приведіть Мені з тієї печери п’ятьох царів».

23. Так вони й зробили. І привели до Нього з тієї печери п’ятьох царів: єрусалимського, хевронського, ярмутського, лахиського та еґлонського.

24. Коли тих царів привели до Ісуса, то скликав Він усіх ізраїльтян і наказав своїм воєначальникам: «Підійдіть ближче й поставте ноги їм на шиї». То вони попідходили й поставили ноги на шиї царів.

25. А Ісус сказав їм: «Не бійтеся й не лякайтеся. Будьте мужні й відважні, бо так Господь робитиме з усіма вашими ворогами, з якими ви будете битися».

26. Після слів цих Ісус вбив царів і повісив їх на п’яти деревах, де вони висіли аж до вечора.

27. А як зайшло сонце, Ісус наказав зняти їх з дерев і кинути в ту саму печеру, де вони переховувалися. Потім вхід до печери закидали великим камінням, яке там лежить і досі.

28. Того дня Ісус захопив Маккеду. Він повбивав увесь народ і їхнього царя. Він ущент розбив їх і знищив усе живе. Жодної живої душі не лишилося у місті. З царем Маккеди він вчинив так само, як і з царем Єрихона.

29. Ісус з усім ізраїльським людом пішов з Маккеди до Ливни й напав на це місто.

30. Господь віддав Ізраїлю це місто та його царя. Ізраїльтяни повбивали всіх, жодного в живих не лишивши, а з царем вчинили так само, як і з царем Єрихона.

31. Потім Ісус з усіма ізраїльтянами попрямував з Ливни до Лахиша. І став табором біля нього, а потім атакував.

32. Віддав Господь Ізраїлю перемогу над Лахишом, тож наступного дня захопили вони його. Як і в Ливні, вони повбивали усіх.

33. Тоді на допомогу Лахишу виступив цар Хорам ґезерський, але Ісус розгромив його та його військо, нікого в живих не залишив.

34. Потім Ісус з усім народом ізраїльським попрямував з Лахиша до Еґлона, обложив і атакував його.

35. Того ж дня вони його й захопили, вбили всіх людей і знищили все живе, як і в Лахиші.

36. Тоді Ісус з ізраїльтянами пішов з Еґлона до Хеврона і розпочав проти цього міста битву

37. і захопив його. Вони вбили царя і всіх людей цього міста й навколишніх поселень, не лишивши жодної живої душі, точнісінько як в Еґлоні. Він ущент зруйнував місто, не лишивши нічого живого.

38 . Потім Ісус та ізраїльтяни повернулися до Девіра й, напавши на місто, захопили його разом з його царем, захопили навколишні поселення. І все живе було вбито і геть знищено, живим ніхто не лишився. Ісус зробив із Девіром та його царем те саме, що вчинив у Хевроні, і так як вчинив він з Ливною та її царем.

40. Ісус переміг увесь край: гори, Неґев, західні підгір’я, схили та всіх тамтешніх царів. Жодного живого не залишилося. Він геть знищив усе живе, як Господь Бог Ізраїлю й наказував.

41. Отож Ісус розгромив усіх від Кадеш-Барнеа аж до Ґази, по всій землі Ґошена аж до Ґівеона.

42. Ісус захопив усіх тих царів і землі їхні одним походом, бо Господь Бог Ізраїлю воював на боці Ізраїлю.

43. Потім Ісус і всі ізраїльтяни повернулися у табір під Ґілґалом.