Ісус Навин 5 UMT

1. Як почули всі царі аморійські, що мешкали на захід від Йордану, і всі царі ханаанські, що жили понад морем, про те, що Господь осушив води Йордану перед народом Ізраїлю, охопив їх жах великий. І не стало їм волі й мужності протистояти ізраїльтянам.

2. Тим часом Господь сказав Ісусу: «Зроби собі кам’яні ножі і пообрізай синів Ізраїля вдруге».

3. І зробив Ісус кам’яні ножі й пообрізав ізраїльтян на Ґівеат-Аралоті.

4. І ось яка була причина того, що Ісус пообрізав їх. Усі люди чоловічої статі, які вийшли з Єгипту, всі воїни повмирали в пустелі по дорозі з Єгипту.

5. Всі воїни були обрізані. Але всі ті, хто народився в пустелі після того, як люди лишили Єгипет, не були обрізані.

6. Бо ж ізраїльтяни блукали по пустелі сорок років, аж доки весь народ, усі воїни, що вийшли з Єгипту, не повмирали, бо не підкорилися слову Господа. Господь же поклявся, що не побачать вони землі, де течуть ріки молока й меду, яку Господь пообіцяв їхнім предкам віддати їм.

7. Так на їхнє місце волею Господа прийшли їхні сини, й Ісус пообрізав їх. В дорозі їх не обрізали, тож не були вони обрізані.

8. Коли ж усі чоловіки були обрізані, то залишалися вони в таборі, аж доки всі не одужали.

9. Тоді Господь сказав Ісусу: «Сьогодні я зняв з вас єгипетську ганьбу». Отож це місце й досі називається Ґілґал.

10. Тим часом ізраїльтяни розбили табір у Гілґалі й святкували Пасху на чотирнадцятий день місяця, ввечері, у степах єрихонських.

11. А на другий день після Пасхи їли вони те, що давала ця земля: опрісноки та пражене зерно.

12. Того самого дня, як почали вони їсти плоди цієї землі, манна небесна зникла. І відтоді не мав народ Ізраїлю манни небесної. Того року харчувалися вони плодами Ханаанської землі.

13. А якось, коли Ісус був біля Єрихона, підвів він очі й побачив, що перед ним стоїть чоловік, а в руці у нього шабля наголо. Ісус підійшов до нього й запитав: «Ти з нами чи проти нас?»

14. Той відповів: «Ні. Бо прийшов я тепер як начальник над військом Господнім». Впав тоді Ісус долілиць на знак поклоніння йому і запитав: «Що наказує рабу Своєму мій Володар?»

15. Тоді вождь війська Господнього сказав Ісусу: «Зніми взуття з ніг своїх, бо місце, на якому стоїш ти, — святе». Так Ісус і зробив.