Книга Суддів 18 UMT
1. У той час в Ізраїлі не було царя. Тоді ж коліно Данове шукало собі землю, де б оселитися, бо не було землі, призначеної їм між ізраїльськими колінами.
2. Отож люди Данові послали п’ять найхоробріших та найдосвідченіших чоловіків свого коліна з міст Зори та Ештаола, щоб ті розвідали та видивилися таку землю. Вони їм наказали: «Ідіть, і розвідайте землю!» То пішли вони в гори Ефраїмові й дісталися аж до оселі Михея, де й заночували.
3. Коли були вони у оселі Михея, по голосу впізнали молодого левита. То вони підійшли й звернулися до нього: «Що привело тебе сюди? Що ти тут робиш? Чим займаєшся?»
4. Той відповів їм: «Михей зробив для мене так багато, він узяв мене на службу, і я став його священиком».
5. Тоді вони попросили його: «Запитай Бога, молимо тебе, щоб знали ми, чи буде наша дорога успішна».
6. Священик сказав їм: «Ідіть з миром. Ваша подорож під пильним оком Господнім».
7. І ті п’ятеро пішли. Діставшись до Лаїша, побачили вони, що люди мирно живуть собі за звичаями Сидона, тихо й безпечно, і немає нікого, хто б міг зганьбити їх, і немає нікого, хто пригнічував би їх. Вони були далеко від сидонян і не мали стосунків з Арамом.
8. Вони повернулися до родичів своїх у Зору та Ештаол, і ті спитали їх: «Ну, що скажете?»
9. Вони відповіли: «Піднімайтеся, давайте підемо проти них. Ми бачили землю й дуже добру. Ви нічого не робите. Не зволікайте, і захопіть ту землю.
Похід Данового війська10. Як підете, то побачите, що люди не чекають нападу. Землі ж там широкі й багаті. Бог віддав вам їх у руки. І всього там удосталь».
11. Шістсот озброєних чоловіків з коліна Данового виступили з Зори та Ештаола.
12. Вони пішли й розбили табір біля Киріат-Єарима в Юдеї. Ось чому місце це називається Махане-Дан. Це на захід від Киріат-Єарима.
13. Звідти вони подалися до гір Ефраїмових і дісталися до хати Михея.
14. Тоді ті п’ятеро, що ходили розвідувати землю, порадились і звернулися до своїх братів: «Чи знаєте ви, що в одній з цих осель є ефод, хатні боввани, ще й з металевого лиття бовван? Отож тепер поміркуйте, що ми маємо робити».
15. І звернули вони туди й прийшли до хати молодого левита та Михея. Вони привіталися.
16. Шістсот чоловіків Данового коліна, зі зброєю, залишилися стояти біля воріт.
17. А ті п’ятеро, що ходили землю розвідувати, ввійшли. Вони забрали різьбленого боввана, ефод, хатніх бовванів і металевого литого боввана. Священик стояв біля воріт із шістьмастами озброєними воїнами.
18. Як люди ті зайшли до оселі Михея й забрали ефод і хатніх бовванів і литого боввана, священик спитав їх: «Що це ви робите?»
19. Вони відповіли: «Мовчи! Затули рот рукою і ходім з нами. Будь нам за батька і священика. Чи не краще бути священиком цілого коліна ізраїльського, ніж одного чоловіка?»
20. Священик зрадів з того, взяв ефод, хатніх бовванів та литого боввана і пішов із тим військом.
21. Вони повернулися й пішли собі, а поперед себе пустили малих, старих, жінок, худобу і все майно.
22. Данові люди вже далеко були від оселі Михея, коли люди, що жили по сусідству з Михеєм, зібралися й наздогнали їх.
23. Вони гукнули їх, і данійці озирнулися. Вони спитали Михея: «Що сталося, що ти скликав людей?»
24. Той відповів: «Ви забрали бовванів, які я зробив, і мого священика й пішли собі. Що ж мені ще лишилося?» Тож як ви можете питати мене: «Що сталося?»
25. Данові люди сказали йому: «Не сперечайся з нами, бо невдоволені люди наші нападуть, і ти і вся родина твоя загинете».
26. З тими словами данійці пішли далі. Михей розумів, що вони набагато дужчі, тож повернувся й пішов додому.
27. А данійці, взявши бовванів, що їх зробив Михей, і його священика, прийшли до Лаїша, де люди жили в мирі та безпеці, і віддали їх і їхнє місто мечу і вогню.
28. І порятунку не було, бо перебували вони далеко від Сидона й не мали ніяких стосунків з Арамом. Це було в долині, що належить Бет-Регову. Вони збудували місто й оселилися там.
29. Назвали вони те місто Дан, на честь свого пращура Дана, сина Ізраїля. А Лаїш, то була первинна назва того міста.
30. Потім данійці поставили собі боввана, а Йонатана, Гершонового сина й Мойсеєвого онука, та його синів зробили священиками свого коліна Данового аж доки ту землю не захопили.
31. Отож поставили вони собі боввана, що його зробив Михей, і поклонялися йому, поки дім Божий був у Шило.