Книга Суддів 3 UMT

1. Ось народи, яким Господь дозволив мешкати на тій землі, щоб випробувати ізраїльтян, які не знали, як воювати з ханаанцями.

2. То залишив він ті народи, аби навчити нове покоління ізраїльтян битися, оскільки недосвідчені вони були у військових битвах.

3. Ці народи такі: п’ять правителів филистимських, усі ханаанці, люди Сидона, хивійці, які жили у горах Ливана, від гори Ваал-Хермон до Лебо-Гамату.

4. Їхнім призначенням було випробувати народ Ізраїлю, чи буде він дотримуватися заповідей Господніх, даних їхнім предкам через Мойсея.

5. Отож ізраїльтяни жили серед ханаанців, хиттитів, аморійців, перизійців, хивійців та євуситів.

6. Ізраїльтяни брали заміж їхніх дочок і дозволяли своїм дочкам одружуватися з синами тих народів. І люди Ізраїлю поклонялися їхнім богам.

7. Ізраїльтяни чинили зле в Господніх очах і забули Господа, свого Бога, й поклонялися Ваалу та Ашері.

8. І гнів Господній запалився на Ізраїль, і Він дозволив царю Кушану Ришатаїму з Арам-Нагараїма захопити їх. Вісім років служили ізраїльтяни Кушану Ришатаїму.

9. Але коли народ ізраїльський почав молити Господа про допомогу, Господь послав Ізраїлю спасителя, який звільнив їх, — Отніела, сина Кеназа, Калевого молодшого брата.

10. Дух Господній зійшов на нього, і він став суддею Ізраїлю. І пішов він війною, і Господь віддав у його руки царя Кушана Ришатаїма арамського.

11. І земля жила в мирі сорок років. Потім Отніел, син Кеназа, помер.

12. І знов ізраїльтяни почали чинити зле в Господніх очах. І Господь зміцнив царя Еґлона з Моава проти Ізраїлю, бо бачив, яке ті чинили зло.

13. Цар Еґлон зібрав на свій бік аммонійців та амаликійців, пішов та й переміг Ізраїль. І вони захопили місто Пальм (Єрихон).

14. І вісімнадцять років ізраїльтяни служили царю Еґлону моавському.

15. Тоді люди Ізраїлю почали молити Господа, і Він дав їм спасителя — лівшу Егуда, сина Ґери з Веніаминового коліна. Ізраїльтяни послали Егуда з дарами до царя Еґлона з Моава.

16. Егуд зробив собі двосічний меч завдовжки в лікоть і прив’язав його на правий бік під своє військове вбрання.

17. Потім він подав царю Еґлону з Моава дарунок. (Еґлон був чоловіком огрядним).

18. Коли ж Егуд скінчив вручати дари, він відіслав тих людей, що їх несли.

19. Він пішов аж до різьблених каменів поблизу Ґілґала, а потім повернувся до Еґлона. Він сказав Еґлону: «Я маю для тебе таємне послання, о царю!» А той йому: «Тихо!» Потім усі слуги залишили їх.

20. Тоді Егуд підійшов до Еґлона, який сидів один на троні на узвишші. Егуд сказав: «У мене для тебе послання від Господа». Цар підвівся з трону і був дуже близько від Егуда.

21. Коли Еґлон підводився зі свого трону, Егуд лівою рукою вихопив меча, прилаштованого на його правому боці, й пронизав царю живіт.

22. Лезо і руків’я так глибоко увійшли в сало, що й видно їх не було, тож Егуд так той меч і не витяг. Нутрощі царя повилазили.

23. Потім Егуд вийшов до передньої, зачинивши двері верхньої кімнати й замкнувши там царя.

24. Тоді Егуд вийшов через залу, а слуги Еґлона увійшли. Вони побачили, що двері верхньої кімнати зачинені й подумали, що, мабуть, цар у убиральні.

25. І вони чекали, аж поки не почали хвилюватися, але двері він так і не відчинив. Отож узяли вони ключі, самі відчинили двері й побачили свого мертвого хазяїна, який лежав на підлозі.

26. Поки вони чекали, Егуд утік. Він пройшов повз різьблені камені і втік до Сеїру.

27. Діставшись туди, він засурмив у сурми в горах Ефраїмових, й ізраїльтяни спустилися до нього, і він став на чолі їх.

28. Він сказав їм: «Ідіть за мною, бо Господь віддав ворогів ваших моавійців у ваші руки». І вони пішли за ним, і захопили всі переправи через річку Йордан, що вели до моавійців, і нікого не пропускали.

29. Вони тоді вбили десять тисяч моавійців, дужих і хоробрих воїнів. Ніхто не вцілів.

30. Отже, того дня ізраїльтяни підкорили моавійців. І земля та жила у мирі протягом вісімдесяти років.

31. Після Егуда прийшов Шамґар, син Анат. Він убив шістсот филистимлян воловим рожном. Він також звільнив Ізраїль.