Книга Суддів 3 UTT
1. Ці народи залишив Ісус, щоб ними випробувати Ізраїля, усіх тих, які не знали всіх ханаанських воєн,
2. тільки для тих поколінь ізраїльських синів, які перед тим не пізнали їх, щоб навчити їх воювати, — тільки їм.
3. П’ять володінь филистимців, кожного ханаанця, сідонця і евейця, який живе в Лівані, від гори Валаермона до Ловоімата.
4. І сталося, коли випробовував ними Ізраїль, аби пізнати, чи будуть слухатися Господніх заповідей, які заповів їхнім батькам через Мойсея,
5. то ізраїльські сини поселялися посеред ханаанця, хета, аморейця, ферезейця, евейця і євусейця,
6. і брали собі за жінок їхніх дочок, а своїх дочок давали їхнім синам, і служили їхнім богам.
7. Ізраїльські сини чинили зло перед Господом і забули про Господа, свого Бога, і служили Ваалам і у священних гаях.
8. І Господь запалав гнівом на Ізраїль і передав їх у руки Хусарсатома, царя річок Сирії, і вони служили йому вісім років.
9. А тоді заголосили ізраїльські сини до Господа, і Господь підняв спасителя Ізраїлеві, і він спас їх, — Ґотоніїла, сина Кенеза, брата Халева, його молодшого брата, і Він вислухав його.
10. Господній дух був на ньому, і він судив Ізраїля. Він виступив на війну, і Господь передав у його руку Хусарсатома, царя Сирії, і його рука запанувала над Хусарсатомом.
11. І земля мала спокій п’ятдесят років. І помер Ґотоніїл, син Кенеза.
12. Та ізраїльські сини продовжували чинити зло перед Господом. І Господь зміцнив Еґлома, моавського царя, проти Ізраїля, тому що вони чинили зло перед Господом.
13. І він зібрав до себе всіх синів Аммона і Амалика, пішов і розгромив Ізраїля, і успадкував Місто фініків.
14. Тож ізраїльські сини служили Еґломові, моавському цареві, вісімнадцять років.
15. І заголосили ізраїльські сини до Господа. І Господь підняв їм спасителя Аода, сина Ґири, нащадка Веніаміна, мужа, який однаково володіє двома руками. Через нього ізраїльські сини послали дари Еґломові, моавському цареві.
16. Аод же зробив собі двосічного ножа довжиною в долоню і підперезався ним під своїм плащем на правому стегні.
17. І він приніс дари Еґломові, моавському цареві. А Еґлом — муж дуже пещений.
18. І сталося, коли закінчив Аод приносити дари, то відіслав тих, які несли дари,
19. а Еґлон повернувся від ідолів, що біля Ґалґала. І сказав Аод: У мене — таємне слово до тебе, царю! І Еґлом сказав усім: Геть! І вийшли від нього всі, хто стояв біля нього.
20. Аод увійшов до нього, а він сів у своїй горішній літній кімнаті сам. Тоді Аод сказав: У мене слово від Бога до тебе, царю! Еґлом підійнявся з престолу — поряд з ним.
21. І сталося, як тільки він устав, Аод витягнув свою ліву руку, дістав ножа зі свого правого стегна і встромив його в живіт Еґлома,
22. устромив і держак за лезом, і сало закрилося за ножем, бо він не витягнув ножа з його живота.
23. Після цього Аод вийшов до передпокою, прикрив за собою двері горішньої кімнати і зачинив їх.
24. І він вийшов. Увійшли його раби і побачили, що ось двері літньої кімнати замкнені, і сказали: Напевно він сидить на стільці по потребі?
25. І залишалися зніяковілими, тому не було нікого, хто відкрив би двері горішньої кімнати. Та врешті-решт взяли ключ і відкрили, і ось їхній володар лежить на землі мертвий.
26. Доки вони були розгублені, і не було нікого, хто зайнявся би ним, Аод врятувався. Тож він проминув ідолів і врятувався в Сейроті.
27. І сталося, коли він прийшов, то затрубив у ріг на горі Єфрема, і разом з ним спустилися ізраїльські сини, і він — попереду них.
28. І закликав їх: Ідіть за мною, бо Господь Бог передав ваших ворогів — Моава — у вашу руку! І вони зійшли за ним, і захопили переходи моавського Йордану, і не дали нікому перейти.
29. І в той час убили з Моава якихось десять тисяч мужів, — усіх їхніх воїнів, усіх боєздатних людей, і жодний не врятувався.
30. У той день Моав був засоромлений рукою Ізраїля, і вісімдесят років земля мала спокій, і Аод був у них суддею, доки не помер.
31. Після цього постав Самеґар, син Аната, і побив филистимців — до шістсот чоловік — за винятком телят волів. І він спас Ізраїля.